Майданович Тетяна Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Майданович Тетяна  Василівна

МАЙДАНО́ВИЧ Тетяна Василівна (18. 04. 1957, с. Андрієвичі Ємільчин. р-ну Житомир. обл.) – письменниця, літературознавець, мовознавець, богослов. Чл. НСПУ (1983). Закін. Київ. ун-т (1990). Працювала оптиком на з-ді «Арсенал» (1974–78); літ. консультантом г. «Молода гвардія» (1979–83); перебувала на твор. роботі (1983–90); у 1993–98 – м. н. с. Ін-ту укр. мови НАНУ; 2001 – заст. гол. ред., від 2002 – гол. ред., заст. дир. вид-ва «Криниця» (усі – Київ). Твор. доробок поділяють на два періоди, що близькі за худож.-естет. спрямуванням, за зв’язком із нар.-розмов. укр. традицією і багатовік. історією, увагою до глибин емоц. сфери людини, але мають досить відмітне темат. наповнення. Якщо перший характеризується зверненням до заг.-люд. гуманіст. цінностей, то в другому – гол. напрямом твор. пошуків стало формування християн. світогляду в лірич. героїв віршів та поем, увага до морал.-цінніс. критеріїв, донесених святооців. духов. традицією як ближніх (19–20 ст.), так і перших віків християнства. У творчості М. підкреслені мотиви покаяння (особистості і народу) та пошуків «Миру з Богом людині», – теми, які актуально роз­робляли у староукр. літ-рі до 17 ст., але нині не знаходять від­гуку в сусп-ві, яке переживає епоху Нової Руїни. Пише також для дітей: поезії «Квітневий дощ» (1985), казки «Калина цвіте пізно» (1990), зб. «Калиновий птах: Пое­зії і пісні з нотами. Для дошкільнят і школярів, для їх родин і вчителів» (2006), «Охоронниця слова: Казки і казкові історії» (2013; усі – Київ). Чимало віршів М. поклали на музику Л. Левченко (Бутуханова), І. Пустовий та ін. композитори. У мовозн. вид. опубліковано дослідж. з історії укр. літ. мови на матеріалі проповідей 17 ст., у ЗМІ, часописах, збірниках – також літературозн., публіцист. та бо­гослов. статті (див. «Духовна скарбниця. Святе Письмо про сучасність і майбутнє світу», К., 2004). Авторка низки передмов та післямов до книг, що побачили світ у вид-ві «Криниця» («Непрочитаний Тарас Шевченко» // «Шевченкова Криниця: Збірник афоризмів із творів Т. Г. Шев­ченка», 2003; «Взяв би я бандуру…» // «Пісенний вінок: Українські народні пісні», 2005; «Легенда українського кохання» // Луценко Д. О. «Усе любов’ю зміряне до дна», 2005) тощо.

Тв.: Голубий кришталь: Поезії. 1980; Завжди зі мною: Поезії. 1983; Насіння диких трав: Поезії. 1985; Золотий пісок: Поезії. 1988; Покаянна молитва: Поезії. 1999; 2000; Христос і Прометей: Лірична поема. 1999 (усі – Київ).

Літ.: Горбаль М. На вівтар України // Дніпро. 2000. № 7; Сагач Г. М. Симфонія духу злотоцінного слова Т. В. Майданович // Слово животворяще: Навч. посіб. К., 2000; Лучка А. Поетеса, яка веде на освячене Богом поле // ДУ. 2005, 29 квіт.; Коскін В. О. «Мрію сказати найдорожче, найважливіше дитині і світу» [Інтерв’ю з нагоди виходу кн. «Калиновий птах»] // Слово Просвіти. 2006. Ч. 26; Котеля Т. Молитва за Україну: вечір-зустріч із Тетяною Майданович // Дивослово. 2014. № 2.

С. А. Гальченко

Статтю оновлено: 2017