Майкапар Самуїл Мойсейович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Майкапар Самуїл Мойсейович


Майкапар Самуїл Мойсейович

МАЙКАПА́Р Самуїл Мойсейович (06(18). 12. 1867, Херсон – 08. 05. 1938, Ленінград, нині С.-Пе­тербург) – піаніст, композитор, педагог. Проф. (1915). Закін. юрид. ф-т Ун-ту (1890) та Консерваторію (1893, кл. фортепіано І. Вейса; 1894, композиції – М. Соловйова) у С.-Пе­тербурзі. 1894–98 удосконалював майстерність з фортепіано у Т. Лешетицького (Відень). 1898–1901 мешкав у Москві, де активно концертував (разом з Л. Ауером, І. Гржималі), викладав, був секр. Наук.-муз. гуртка, який очолював С. Танєєв. 1901–03 – організатор, дир. та викл. муз. школи у м. Твер (Росія). 1903–10 працював у Німеччині. 1910–30 – викл. фортепіано Ленінгр. консерваторії. Сприяв розширенню дит. і юнац. пед. фортепіан. репертуару. Серед творів – Струн. квартет; Соната для фортепіано; зб. дит. п’єс «Маленькі новели», «Бірюльки», «Театр маріонеток»; романси.

Пр.: Музыкальный слух. Москва, 1890; Петроград, 1915; Значение творчества Бетховена для нашей современности. Москва, 1927; Годы учения. Москва; Ленинград, 1938; Как работать на рояле: Беседы с детьми. Ленинград, 1963.

Літ.: Петрова К. Композитор, посвятивший свое творчество детям // Муз. жизнь. 1961. № 14; Вольная Б. Самуил Моисеевич Майкапар: Очерк жизни и творчества. Ленинград, 1963; Младієвська О. Нехай звучать його ім’я та музика // Музика. 2014. № 4.

Статтю оновлено: 2017