Майроніс — Енциклопедія Сучасної України

Майроніс

МАЙРО́НІС (Maironis; справж. – Mačiulis Jo­­nas, Мачюліс Йонас; 21. 10(02. 11). 1862, маєток Пасандравіс, нині село Расейняй. р-ну, Литва – 28. 06. 1932, Каунас) – литовсь­кий поет, драматург, теолог. Д-р теології (1904). Народився у родині вільних селян. Навч. у Каунас. г-зії (1873–83), Ун-ті св. Володимира у Києві (1883–84), закін. Каунас. духовну семінарію (1888), С.-Пе­тербур. катол. духовну академію (1892), у 1894–1909 – проф. цієї академії; 1909–32 – ректор Каунас. духов. семінарії (від 1911 – прелат); водночас 1922–32 – зав. каф. морал. теології Каунас. ун-ту. Вважається найвидатнішим представником литов. романтизму, творчість якого справила знач. вплив на литов. поезію 1-ї пол. 20 ст. Писав литов. і польс. мовами. Автор зб. «Pavasario balsai» («Весняні голоси», Тильже, 1895; єдина його поет. зб., яку з кожним вид. поповнював новими віршами й редагував старі: 1-е вид. вміщувало 37, а 6-е (1930) – 131 вірш; за життя М. вийшло 6 вид., 2012 у Вільнюсі – 28-е вид. з компакт-диском); поем «Tarp skausmų į garbę» («Через страждання до слави», Тильже, 1895), «Z nad Biruty» («З гори Біруте», Бруклін, 1904, польс. мовою), «Jaunoji Lietuva» («Молода Литва», 1907), «Raseinių Magdė» («Маґ­­де з Расейняя», 1909), «Mūsų vargai» («Наші злигодні», 1920); істор. віршов. драм. трилогії «Kęs­­tučio mirtis» («Смерть Кястутіса», 1921), «Vytautas pas kryžiuočius» («Вітовт у хрестоносців», 1925) і «Didysis Vytautas – karalius» («Вітовт Великий – король», 1930); балад «Čičinskas» («Чичинськас», 1919) і «Jūratė ir Kastytis» («Юрате і Кастітіс», 1920; усі – Каунас); лібрето опер «Kame išganymas?» («У чому спасіння душі?», Тильже, 1895), «Nelaimingos Dangutės vestuvės» («Весілля нещасної Данґуте», Каунас, 1930) та ін. 1926–30 у Каунасі вийшло зібр. творів М. у 5-ти т., 1987–88 у Вільнюсі – твори в 3-х т. У ліриці та поемах М. виражено ідеологію литов. нац. відродження, відтворено боротьбу з хрестоносцями, звеличено народ, селянство. Пейзажна і філос. поезія М. відзначається експресивністю, милозвучністю. М. утвердив у литов. поезії силаботонічне вір­шування, збагатив її вірш. жанрами. На ранній ліриці литов. поета поміт. вплив Т. Шевченка, творчість якого М. високо оцінив у вид. «Paskaitoje apie vysk. Ant. Baranauską» («Лекції про єпископа Ант. Баранаускаса», 1923). М. належить праця «Trumpa visuotinės literatūros istorija» («Короткий курс історії світової літератури», 1926; обидва – Каунас). Багато поезій М. покладено на музику, деякі стали нар. піснями. Іменем М. у Литві названі вулиці, йому поставлені па­­м’ятники, портрет М. зображено на банкноті 20 літів. В Україні пам’ять М. вшановано мемор. дошкою на стінах Київ. ун-ту (2012). Окремі вірші М. переклали П. Тичина, Д. Білоус, Д. Чередниченко.

Тв.: укр. перекл. – Де води Шешупе і Німан гойдає... // Вітчизна. 1947. № 4; [Вірші] // ЛУ. 1987, 22 жовт.; [Вірші] // Білоус Д. Вибране. К., 1990; Б’є, але й гартує лихо... // ЛУ. 1991, 24 січ.

Літ.: V. Zaborskaitė. Maironis. Vilnius, 1987; Славинскайте И. Майронис. 1862 – 1932. Вильнюс, 1987; Білоус Д. Зоря в небі Литви // ЛУ. 1987, 22 жовт.; Непокупний А. П. На київському порозі: (До 130-річчя від дня народж. Майроніса) // Там само. 1992, 12 листоп.; Його ж. Майроніс і Київський університет: чи постать поета кидає тінь на його Alma Mater? // Вісн. АНУ. 1993. № 3; A. Ruseckaitė. Šešėlis JMM. Maironio gyvenimo meniniai biografiniai etiudai. Vilnius, 2016.

Статтю оновлено: 2017
Цитувати статтю
А. Л. Тараненко . Майроніс // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=60536 (дата звернення: 25.02.2021).