МАЙРО́НІС (Maironis; справж. — Mačiulis Jo­­nas, Мачюліс Йонас; 21. 10(02. 11). 1862, маєток Пасандравіс, нині село Расейняй. р-ну, Литва — 28. 06. 1932, Каунас) — литовсь­кий поет, драматург, теолог. Доктор теології (1904). Народився у родині вільних селян. Навч. у Каунас. гімназії (1873–83), Університеті св. Володимира у Києві (1883–84), закін. Каунас. духовну семінарію (1888), С.-Пе­тербур. катол. духовну академію (1892), у 1894–1909 — проф. цієї академії; 1909–32 — ректор Каунас. духов. семінарії (від 1911 — прелат); водночас 1922–32 — завідувач кафедри морал. теології Каунас. університету. Вважається найвидатнішим пред­ставником литов. романтизму, творчість якого справила знач. вплив на литов. поезію 1-ї пол. 20 ст. Писав литов. і польс. мовами. Автор зб. «Pavasario balsai» («Весняні голоси», Тильже, 1895; єдина його поет. зб., яку з кожним вид. поповнював новими віршами й редагував старі: 1-е вид. вміщувало 37, а 6-е (1930) — 131 вірш; за життя М. ви­йшло 6 вид., 2012 у Вільнюсі — 28-е вид. з компакт-диском); поем «Tarp skausmų į garbę» («Через страж­да­н­ня до слави», Тильже, 1895), «Z nad Biruty» («З гори Біруте», Бруклін, 1904, польс. мовою), «Jaunoji Lietuva» («Молода Литва», 1907), «Raseinių Magdė» («Маґ­­де з Расейняя», 1909), «Mūsų vargai» («Наші злигодні», 1920); істор. віршов. драм. трилогії «Kęs­­tučio mirtis» («Смерть Кястутіса», 1921), «Vytautas pas kryžiuočius» («Вітовт у хрестоносців», 1925) і «Didysis Vytautas — karalius» («Вітовт Великий — король», 1930); балад «Čičinskas» («Чичинськас», 1919) і «Jūratė ir Kastytis» («Юрате і Кастітіс», 1920; усі — Каунас); лібрето опер «Kame išganymas?» («У чому спасі­н­ня душі?», Тильже, 1895), «Nelaimingos Dangutės vestuvės» («Весі­л­ля нещасної Данґуте», Каунас, 1930) та ін. 1926–30 у Каунасі ви­йшло зібр. творів М. у 5-ти т., 1987–88 у Вільнюсі — твори в 3-х т. У ліриці та поемах М. виражено ідеологію литов. нац. від­родже­н­ня, від­творено боротьбу з хрестоносцями, звеличено народ, селянство. Пейзажна і філос. поезія М. від­значається екс­пресивністю, мило­звучністю. М. утвердив у литов. поезії силаботонічне вір­шува­н­ня, збагатив її вірш. жанрами. На ран­ній ліриці литов. поета поміт. вплив Т. Шевченка, творчість якого М. високо оцінив у вид. «Paskaitoje apie vysk. Ant. Baranauską» («Лекції про єпис­копа Ант. Баранаускаса», 1923). М. належить праця «Trumpa visuotinės literatūros istorija» («Короткий курс історії світової літератури», 1926; обидва — Каунас). Багато поезій М. покладено на музику, деякі стали нар. піснями. Іменем М. у Литві на­звані вулиці, йому по­ставлені па­­мʼятники, порт­рет М. зображено на банкноті 20 літів. В Україні памʼять М. вшановано мемор. дошкою на стінах Київ. університету (2012). Окремі вірші М. пере­клали П. Тичина, Д. Білоус, Д. Чередниченко.