Макаль Пятрусь

МАКА́ЛЬ Пятрусь (Макаль Пятрусь; Петро Михайлович; 25. 08. 1932, с. Крушиняни Білостоц. воєводства, Польща — 31. 08. 1996, Мінськ) — білоруський поет, драматург, перекладач. Літ. премія ім. А. Куляшова (1980). Державна премія Білоруської РСР ім. Янки Купали (1984). Член СП СРСР (1953). Закін. Гроднен. пед. інститут (Білорусь, 1953), Вищі літ. курси при Літ. інституті у Москві (1962). Був на журналіст. та видавн. роботі. Дебютував віршами 1949 у г. «Гродзенская праўда». Громадян., метафор.-асоціат. поезія М. сповнена філос. роздумів про актуал. проблеми сучас. життя. Укр. тема наявна у віршах «Сустрэча з братам», «Лютага па Ялце», «У бу­ковых лясах» та ін. Видав кн. для дітей «Хлопчык будзіць сонца» (1966), «Песня згоды» (1983), «Чарадзейная скарбонка» (1987), «Я гатую абед» (1989; усі — Мінськ). Автор п’єс «За лясамі дрыму­чымі» (1958) і «Марынка-крапіў­ніца» (1963; обидві — спів­авт.), «Адчыніце, казляняткі!» (1970), «Дай вады, калодзеж!» (1971), «На ўсіх адна бяда» (1976), лібрето «Запрашэнне ў краіну маленства» (1974). Перекладав зі слов’ян. мов, зокрема зб. сучас. словац. поезії «Татры пяюць» (1976), зб. віршів М. Валека «Крылы» (1978), А. Шасцінського «Помню і люблю» (1978; усі — Мінськ), а також низку творів з укр. літ-ри — М. Бажана, М. Нагнибіди, Л. Танюка. Окремі вірші М. переклали Д. Білоус, О. Новицький, Б. Олійник, Т. Коломієць. Його твори перекладені англ., нім., іспан., польс. та ін. мовами.

Завантажити статтю