Макар Володимир | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Макар Володимир


Макар Володимир

МАКА́Р Володимир (псевд. – Вадим; 04. 01. 1911, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 26. 12. 1993, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – громадсько-політичний діяч, журналіст. Навч. у Львів. ун-ті (1929–32). Чл. ОУН, повіт. провідник Сокальщини. За націоналіст. діяльність 1934–35 утримувався польс. владою у таборі в Березі Картузькій (нині м. Береза Брест. обл., Білорусь), 1936 засудж. до 7-ми р. ув’яз­­нення. Звільнений 1939 з поч. 2-ї світ. вій­ни, під час бомбардування втратив ногу. Від 1940 працював у групi крайового про­­вiдника ОУН І. Климіва; від лiта 1942 – у пресово-iнформ. рефе­­рен­­турi Проводу ОУН; від жовтня 1943 – у ред. пiдпiл. радiостанцiї «Вiльна Україна»; від літа 1944 – у Ген. секретаріаті закордон. справ УГВР у м. Іннсбрук (Авс­трiя), від 1947 – у Брюсселi. 1951 переїхав до Канади. Належав до провiд. дiячiв ОУН, Спілки укр. молоді, Лiґи визволення України, т-в «Просвiта», «Україна», колиш. воякiв УПА та iн. Став співзасн. (1975) і чл. редколегії (1976) багатотом. вид. «Літопис УПА», що донині публікує на своїх сторінках унікал. матеріали з історії укр. визв. руху. Автор спогадів «Сім літ визвольних змагань» (Буенос-Айрес, 1946), «Береза Картузька» (1956), «Бойові друзі» (1980), «Від Бистриці до Бугу» (1983; усі – Торонто), перевид. як «Спомини та роздуми» (т. 1–4, Торонто, 2001), а також багатьох статей i нарисiв, на­друк. у пресi й окремими брошурами. 1998 створ. Благодій. громад. фонд «Літопис Української Повстанської Армії» його імені, що опікується висвітленням історії укр. визв. руху. 2010 у с. Поториця (Сокал. р-ну Львів. обл.), звідки походила родина М., йому встановлено пам’ятник (скульп­тор П. Кулик).

Статтю оновлено: 2017