Макаренко Антон Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Макаренко Антон  Семенович

МАКА́РЕНКО Антон Семенович (01(13). 03. 1888, м. Білопілля Сум. пов. Харків. губ., нині Сум. обл. – 01. 04. 1939, Москва) – педагог, письменник. Закін. Кременчуц. міське уч-ще й пед. курси при ньому (нині Полтав. обл., 1905), Полтав. учител. ін-т (1917). Учителював 1911–14 у м-ку Крюків (нині у складі м. Кременчук) й на станції Долинська (нині Кіровогр. обл.). У 1917–20 завідував залізнич. уч-щем у Крюкові та міським уч-щем у Полтаві. У 1920–26 керував Колонією імені Максима Горького, створеною для перевиховання малоліт. правопорушників і безпритульних побл. с. Ковалівка (нині Полтав. р-ну Полтав. обл.), яку 1926 переведено до м-ка Куряж під Харковом (нині с. Куряжанка Дергачів. р-ну Харків. обл.). Від 1927 поєднував роботу в труд. колонії з орг-цією дит. Комуни імені Ф. Дзержинського в передмісті Харкова, 1928–35 був її зав. 1935 призначений зав. навч.-вихов. частини труд. колоній України і переїхав до Києва, до 1937 працював в апараті НКВС УРСР (виконував функції заст. на­ч. відділу труд. колоній). Водночас 1936 керував колонією для не­повнолітніх у м. Бровари (Київ. обл.). 1937 переїхав до Москви й присвятив себе літ. та громад.-пед. діяльності. Наук.-пед. спадщина М. збага­тила найважливіші аспекти пед. науки: пед. логіку; теорію про шкіл. колектив та органи колективу, внутрішньоколектив. стосун­ки, перспективи колективу та особистості; теорію про педагогіку прямої й колектив. дії, індивідуал. підхід до вихованців; про структуру, традиції колективу, взаємини в ньому, труд. виховання, виховання в грі, орг-цію позанавч. і позашкіл. діяльності; про фіз. культуру, спорт, туризм, етику й виховання моралі, естет. виховання й культуру поведінки; про дисципліну, ре­жим, заохочення й покарання вихованців у школі то­що. Він розробив теорію й ме­тодику виховання, поєднав навчання учнів з продуктив. працею, розвинув оригін. теорію сімей. ви­ховання. Був новатором інтенсив. педагогіки. У своїй ді­яльності керувався положенням про те, що найкращий шлях до виховання – створення таких умов, застосування такої вихов. техноло­гії, коли вихованці водночас перебувають і в становищі вихователів. І в колонії, і в ко­муні він послідовно реалізував високо­ефектив. самоврядування вихованців, що й забезпечило відповідні результати. М. вважав, що у вихованні методика не може бути догмою. Усе залежить від обставин, часу, особливостей особи й колективу, від таланту й підготовки вихователів. Пед. ідеї М. були суголосні ідеям представників реформатор. руху кін. 19 – поч. 20 ст. – борців за «нову школу» – «Школа-господарство», «Школа-жит­тя», «Школа-комуна» тощо. Інтерес до постаті М. та його методів виховання й навч. виявляють педагоги Німеччини, Япо­нії, США та ін. 1991 створ. Макаренківську асоціацію Міжнародну, яку від 2013 очолює проф. рим. ун-ту «La Sapienza» Н.-С. де Куміс. М. – чл. СП СРСР (1934), автор низки худож. творів з проблем виховання: «Марш 30-го року» (1932), «Педагогічна поема» (1933; 1935), «Книга для батьків» (1937), «Прапори на баштах» (1938), «Лекції для батьків» (1940). Повне видання праць укр. мовою здійснено в 7-ми томах («Твори», К., 1953–55), рос. мовою – у 8-ми томах («Педагоги­ческие сочинения», Москва, 1983–86).

Літ.: Ніжинський М. Життя і педагогічна діяльність А. С. Макаренка. К., 1967; А. С. Макаренко: Указ. трудов и лит-ры о жизни и деятельности. Москва, 1978; Гриценко Л. Личностно-со­циальная концепция А. С. Макаренко в современной педагогике (Сравни­тельный анализ отечественного и зарубежного макаренковедения). Волгоград, 1997; Абаринов А., Хиллиг Г. Испытание властью: Киевский период Макаренко (1935–1937). Марбург, 2000; Дічек Н. Макаренко і світ: аналіз англомовних студій. К., 2005; Карпенчук С. Синтез у педагогічному досвіді А. С. Ма­каренка: контекстуальний аналіз. Р., 2008; Гетманец М. Ф., Гетманец И. О. «Я – писатель Макаренко». Х., 2011.

С. Г. Карпенчук

Стаття оновлена: 2017