Косяченко Григорій Панфілович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Косяченко Григорій  Панфілович

КОСЯЧЕ́НКО Григорій Панфілович (16(29). 09. 1903, с. Черняхівка, нині Яготин. р-ну Київ. обл. – 11. 02. 1935, Ки­їв, за ін. даними – 19. 10. 1936, м. Яго­тин, похов. у Києві) – поет. Чл. літ. орг-ції «Гарт», ВУСПП. Навч. 1925 у Київ. ін-ті нар. госп-ва. Друкувався від 1924 у г. «Більшовик», ж. «Глобус». Пра­цював у ред. рай. г. «Яготинські вісті». Представник рев.-реаліст. течії 1920–30-х рр. У поезіях К. від­ображено тогочасні сусп. про­цеси соц. перетворення у місті та селі, труд. подвиги рад. людей, красу рідного краю. Безпід­ставно звинувач. вульгарно-со­ціол. критикою у занепадництві, песимізмі. Поява подіб. мотивів спричинена об’єктив. суперечностями соц. дійсності та обста­винами родин. життя. Помер від туберкульозу.

Тв.: Віхоли. К., 1927; Залізна кров. К., 1927; Малий кобзар. К., 1928; Схід сон­ця. К., 1928; Шторм. К., 1929; Полуста­нок. Х.; К., 1930; Дорога. К., 1931; Ви­­брані поезії. К.; Х., 1931. Кн. 1; Борня і дні. К., 1932.

Літ.: Масенко Т. Світання в Яготи­ні // ЛУ. 1963, 27 верес.; Непорожній О. «Я не кину співати про степ…» // Мо­­лода гвардія. 1988, 1 черв.

В. Т. Косяченко

Статтю оновлено: 2014