Макарівський район

МАКА́РІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Київської області. Межує на Пн. з Бородян., на Сх. — з Києво-Святошин., на Пд. Сх. — з Васильків., на Пд. — з Фастів. р-нами Київ. обл., на Сх. — з Брусилів. і Радомишл. р-нами Житомир. обл. Утвор. 1923. Від­тоді до 1930 — у складі Київ. округи, від 1932 — Київ. обл. Під час голодомору 1932–33 померли бл. 15 тис. осіб. Від липня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією; пере­бував у складі ген. округи «Київ» райхс­комісаріату «Україна». Від березня 1943 діяло Київ. зʼ­єд­на­н­ня партизан. загонів І. Хитриченка, деякий час базувалися партизан. зʼ­єд­на­н­ня С. Ковпака та М. Наумова. У с. Бишів був створ. рай. осередок ОУН–УПА. На фронтах 2-ї світової вій­ни та під час під­піл. діяльності загинули бл. 7 тис. жит. 1966 при­єд­нано села ліквід. у 1959 Бишів. р-ну. 1986 у 23-х насел. пунктах оселилися бл. 9 тис. осіб із зони від­чуже­н­ня після аварії на ЧАЕС. Площа 1362,4 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 47 915 осіб (складає 83,7 % до 1989); станом на 2016 — 36,7 тис. осіб. У складі р-ну — смт Макарів і Кодра та 67 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Поліської низовини та Київ.-Макарів. геоботан. р-ну Київсько-Поліського геоботанічного округу. Пн. частина належить до Київського Поліс­ся. Поверх­ня — низовин­на пологохвиляста морен­нозандр. рівнина, роз­членована річк. долинами, балками та ярами. Корисні копалини: граніт (Соснів. граніт. карʼєр), мергель, глина, пісок, торф. Протікають річ- ки бас. Дніпра – Ірпінь (у межах р-ну — 29 км) з притоками Буча (16 км), Лупа (14 км) та Сивка (17 км), Здвиж (34 км) і Кодра (бл. 20 км; обидві — притоки Тетерева). У с. Лишня — оз. Гоберове. Ґрунти пере­важно дерново-підзолисті (бл. 52 %), є сірі лісові, дернові та торфово-болотні. Пл. ліс. насаджень 37 198 га; ростуть сосна, вільха, береза, дуб, граб, клен. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — заказник Мутвицьке ур­очище (створ. 1996, ландшафт., 785 га); місц. — заказники Атаманова роща (ботан., 14,5 га; обидва — Забуян. сільс. рада), Борові ділянки (56 га, Комарів. сільс. рада), Цезарівський (475 га, Ніжиловиц. сільс. рада; обидва — ландшафтні; усі — 1994), памʼятки природи Віковий дуб черешчатий (понад 200 р., вис. понад 24 м; 1972, ботан., Небелиц. лісництво, Борів. сільс. рада), Змієві вали (вис. 1–3 м, шир. 6–9 м, заг. довж. 15 920 м; 2002, геол., 15,75 га, з них на тер. Макарів. лісництва — 7,58 га, Небелиц. лісництва — 7,2 га, Ніжиловиц. лісництва — 0,97 га; становлять також археол. цін­ність, гол. пункти локалізації: села Бишів, Борівка, Горобіївка, Грузьке, Копіївка, Лубське, Мотижин, Ніжиловичі, Ситняки, Фасова, Чорногородка), памʼят­­ка садово-парк. мистецтва Копилівський парк (1972, 8 га; цін­ний старовік. насадже­н­нями липи, клена, ялини та ін. декор. породами дерев віком понад 110 р.; 1889–90 у ньому побував композитор П. Чайковський, який гостював у поміщиків фон Мек­ків), заповід­не ур­очище Ве­прове (1994, 118 га, Небелиц. сільс. рада). Галуз. структура промисловості: харч. — 40 %, хім. — 20 %, легка — 10 %, металургія та обробле­н­ня металу — 10 %, машинобудува­н­ня — 10 %. Гол. під­приємства працюють у райцентрі, селах Калинівка, Березівка (наук.-вироб. фірма «Бранд Майстер Сервіс», обробле­н­ня металу та нанесе­н­ня покри­т­тя на нього), Копилів (вироб.-склад. комплекс-філія «РУУК­КІ Україна», металочерепиця, трапецієподібні, несучі та катані профілі, сендвіч- і фасадні панелі, термо- та легкі сталеві прогони, штрипси, планки, спец­планки), Мотижин («УкрЕкоХліб», потуж. 1,9 т/добу, хлібобулочна, сухарна та кондитер. продукція з пророщеного зерна без викори­ста­н­ня дріжджів, борошна та хім. роз­пушувачів), Плахтянка (НВП «Укрзоовет­промпо­стач», готові корми, премікси та білково-мінерал. вітамін­ні домішки для тварин), Червона Слобода (місце провадже­н­ня діяльності держ. під­приємства «Укрспирт», засн. 1881, спирт «вищої очистки», «екс­тра», «люкс» із зерна пшениці, кукурудзи та жита, ефіро-альдегідна фракція, сивушне масло, зріджений вуглекислий газ і барда; «Слобода Ко», без­алкогол. напої торг. марки «Добрава», зокрема питна вода «Слобідська»), Юрівка («Алдолат», молоко, масло та сир). У рад. період і 1990-х рр. у Кодрі діяв завод мед. скла, у с. Копилів — комбікорм. завод, у с. Комарівка — мебл. ф-ка. Пл. с.-г. угідь 49 082 га, з них орних земель — 46 240 га. Станом на 1 січня 2017 було 23 с.-г. під­приємства, які за­ймаються рослин­ництвом, картоплярством, вирощува­н­ням грибів, фруктів, ягід, тварин­ництвом, птахівництвом. 1972 у с. Копилів засн. від­діл. селекції озимої пшениці (тут створ. сорти: Поліська-70, -85, -87, -90 та ін.) Ін­ституту землеробства НААНУ. 2016 зі­брано 109,2 тис. т зернових і зернобобових з пл. 20,45 тис. га. Урожайність під­приємства «Агро-Ленд» склала 78,2 ц/га озимої пшениці, «Київська» — 29,3 ц/га озимого жита, «Добробут» — 43,6 ц/га вівса, «Інтердефагрі» — 37 ц/га ячменю. З тех. культур намолочено 11 253 т соняшнику з пл. 5856 га та 204,3 т сої з пл. 101 га. Викопано 6 тис. т картоплі з пл. 200 га (картоплярством за­ймаються у селах Королівка та Маковище), вирощено 4 тис. т яблук і 1590 т ягід. У цьому ж році вироблено 7195 т молока, 1024 т мʼяса худоби та птиці, 41,2 млн шт. яєць. У с. Небелиця — кінно-спорт. база, у с. Ясногородка — страусина племін­на ферма. Проходять Пд.-Зх. залізниця (ст. Буян у Кодрі), між­нар. автомагістраль Київ–Чоп і автошляхи заг. користува­н­ня місц. значе­н­ня Київ–Бишів–Фастів, Бишів–Макарів–Бородянка, Макарів–Кодра, Макарів–Борівка, Макарів–Комарівка (заг. довж. автодоріг 350,7 км). У М. р. — Макарів. мед. коледж, 33 заг.-осв. та 32 до­шкіл. навч. заклади, рай. між­шкіл. навч.-вироб. комбінат, рай. дит. школа мистецтв та її філії у Кодрі та селах Бишів і Червона Слобода, рай. Центр соц. під­тримки для дітей і сімей «Промінь надії», рай. ДЮСШ, рай. Центр творчості дітей і юнацтва ім. Данила Туптала; 41 Будинок культури та клуб, 43 б-ки, Макарівський історико-крає­знавчий музей та його Новосілків. філія декор.-приклад. мистецтва, Бишів. шкіл. істор.-краєзн. музей, Ко- дрян. шкіл. музей бо­йової слави, Ніжиловиц. істор. музей; центр. рай. лікарня, 11 амбулаторій, 34 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить рай. г. «Макарівські вісті». Функціонують нар. аматор. колективи у Макарові, селах Бишів (хор «Чарівник», ансамбль «Любисток»), Грузьке (фольклор. колектив «Живиця»), Колонщина (фольклор. ансамбль «Берегиня»), Ситняки (фольклор. колектив «Червона калина»). У Макарові та у с. Козичанка (у батьків. садибі графіка, засл. художника України А. Марчука, який народився у сусід. с. Весела Слобідка) щорічно проводять живописні пленери, симпозіуми скульптури, муз.-поет. вечори, у с. Новосілки — козац. свято. Реліг. громади: УПЦ КП — 13, УПЦ МП — 20, УГКЦ –1, євангел. християн-баптистів — 9, християн віри євангельської — 1, адвентистів сьомого дня — 1, свідків Єгови — 1. Памʼятки архітектури місц. значе­н­ня: садиб. будинок поміщиків фон Мек­ків у с. Копилів (19 ст.), церкви Різдва Богородиці у селах Чорногородка та Гавронщина (обидві — 1887). Па­­мʼятки археології: стоянка мезоліту–неоліту (села Гавронщина, Завалівка), курган­ні групи (села Андріївка, Грузьке, Козичанка, Липівка, Марʼянівка, Мотижин, Наливайківка, Небелиця, Ніжиловичі, Пашківка, Садки, Соснівка, Червона Слобода, Яблунівка) та кургани (села Великий Ка­рашин, Колонщина, Людвинівка, Рожів, Ситняки, Соснівка, Фасова) 3 тис. до н. е. — 1 тис. н. е., поселе­н­ня бронз. (села Завалівка, Липівка, Лубське, Пашківка, Яблунівка) і заліз. (села Миколаївка, Чорногородка) віків, поселе­н­ня скіф. часу (с. Новосілки), поселе­н­ня зарубинец. і київ. (с. Мостище), черняхів. (села Новосілки, Соснівка), під­гірців. (с. Новосілки) культур, давньорус. городища та поселе­н­ня (села Андріївка, Бишів, Козичанка, Колонщина, Копіївка, Малий Карашин, Мостище, Мотижин, Небелиця, Новосілки, Рожів, Ферма, Чорногородка, Яблунівка, Ясногородка). Зна­йдено монети різного часу багатьох країн у селах Бишів (1961, 200 шт., чеканені у 18 ст., Польща; 2 шт. Рим. і 1 шт. Візантій. імперій; 1998, 400 шт., кін. 19 — поч. 20 ст.; 2001, 8 шт., 2-а пол. 18 ст.; усі — Росія), Новосілки (1975, 38 шт., 16–17 ст., Бельгія, Іспанія, Литва, Моск. держава, Польща, Прусія, Швеція), Андріївка (1889, понад 50 шт., 17 ст.), Рожів (1851 і 1857, від­повід­но 640 і 596 шт., 16–18 ст.; усі — Польша). Памʼятки досліджували В. Антонович, В. Баран, Л. Залізняк, М. Кучера, Є. Симонович, Д. Телегін, Р. Терпиловський, С. Бєляєва, Н. Блажевич, Є. Гороховський, А. Некрасова, О. Сєров та ін. За козац. реє­стром 1649 існували сотні: Бишів. (центр — сучасне с. Бишів), Рожів. (с. Рожів; обидві — Білоцерків. полку), Макарів. і Ясногород. (с. Ясногородка; обидві — Київ. полку). Встановлено майже у кожному селі памʼятні знаки жертвам голодомору, понад 50 памʼятників, обелісків і памʼят. знаків воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Є 56 брат. могил, в одній з яких у с. Рожів похов. Герой Радянського Союзу А. Гробов. Серед видат. уродженців — вет. лікар, академік НААНУ В. Левченко (с. Королівка), хіміки О. Андрійко (с. Бишів), К. Левченко (с. Юрів), фізики В. Бабич (с. Борівка), С. Кошова (с. Новосілки), фахівець у галузі літакобудува­н­ня В. Король (с. Маковище), фахівець у галузі оптично-електрон. систем В. Молебний (с. Чорногородка), фахівець у галузі буд. механіки В. Сівко (с. Макарівська Буда), фахівець у галузі енергетики та електротехніки Г. Федоренко (с. Небелиця), математики М. Кухарчук (с. Грузьке), В. Терещенко (с. Фасова), селекціонери І. Карпович (с. Козичанка), О. Коломієць (с. Липівка), фахівець у галузі рослин­ництва М. Паламар (с. Козичанка), зоотехнік П. Кондратенко (с. Людвинівка), лікар-терапевт М. Потяженко (с. Колонщина), лікар-стоматолог Г. Семенченко (с. Ситняки), економісти В. Більський (с. Ніжиловичі), Ю. Литвин (с. Пашківка), Л. Ловінська (с. Леонівка), А. Шевченко (с. Липівка), історики М. Головко (с. Бишів), М. Козицький, Й. Ремезовський (обидва — с. Рожів), Й. Черниш (с. Копилів), історик, політолог М. Кармазіна (с. Бишів), історик, письмен­ник В. Кулаковський (с. Мостище), право­знавець В. Кривенко (с. Мотижин), педагог В. Тарасун (с. Королівка); письмен­ники І. Захарченко (с. Ситняки), І. Куштенко (с. Чорногородка), Г. Майстренко (с. Забуя­н­ня), В. Малик, П. Сиченко (2005 від­крито погру­д­дя; обидва — с. Новосілки), М. Олійник (с. Бишів), О. Під­суха (с. Ніжиловичі); графік Б. Бойко (с. Бишів), живописець К. Литвин (с. Копіївка), художник-проектант В. Єрмолаєв (с. Чорногородка), майстри худож. обробки деревини, засл. майстри нар. творчості України Ф. Можаровський (с. Соболівка), В. Рудковський (с. Маковище), майстер нар. деревʼяної скульптури В. Варава (с. Копилів), майстриня худож. текс­тилю А. Ламах (с. Ніжиловичі), майстер худож. скла П. Семененко (Кодра); хор. диригент, композитор Б. Левитський (Левицький; с. Андріївка), композитор П. Петров-Омельчук (с. Липівка), піаністка, засл. арт. України А. Толстих (с. Забуя­н­ня); актор, нар. арт. РФ М. Мартон; політ. діячі Р. Без­смертний (обидва — с. Мотижин), П. Германчук (с. Андріївка); фахівець у галузі фізичної культури та спорту А. Домашенко (с. Мотижин); учасники 2-ї світової вій­ни — Герої Рад. Союзу І. Кучеренко (с. Новосілки), О. Людвиченко (с. Юрівка), М. Новик (с. Гавронщина), А. Петриченко (с. Андріївка), В. Попович (с. Соснівка), повні кавалери ордена Слави М. Дюденко (с. Чорногородка), Я. Клименко (с. Борівка), Р. Лазнюк (с. Мотижин); генерал-полковник, нач. Ген. штабу ЗС України А. Лопата (с. Рожів). Із с. Бишів повʼязані життя та діяльність письмен­ника Б. Чалого; у с. Новосілки похов. фізик, астроном М. Коцаренко, у с. Ясногородка — прозаїк, літ. критик В. Положій; у с. Червона Гірка служив священик, громад. діяч А. Жураковський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю