Макаров Степан Осипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Макаров Степан  Осипович

МАКА́РОВ Степан Осипович (27. 12(08. 01). 1848, Миколаїв – 31. 03(13. 04). 1904, побл. м. Порт-Артур, нині у межах м. Далянь, Китай) – військовий діяч, фахівець у галузі кораблебудування, океанограф. Віце-адмірал (1896). Учасник рос.-турец. 1877–78 та рос.-япон. 1904–05 воєн. Держ. і бойові нагороди Рос. імперії. Мала (1880) та велика (1895) золоті медалі Рос. геогр. т-ва. Закін. мор. штурман. уч-ще у м. Ніколаєвськ-на-Амурі (нині Хабаров. краю, РФ; 1865). Відтоді служив на суднах Тихоокеан. ескадри, від 1871 – на Балтій., від 1876 – на Чорномор. флотах. У боях з турками одним із перших застосував торпедну зброю, потопивши сторож. судно «Інтібах». У цей час винайшов мінне транспортне судно, розробив теорію непотоплюваності суден. 1881–82 – ком-р пароплава «Тамань». 1882 отримав призначення у Стамбул. У цей період вивчав гідрологію протоки Босфор, довів існування у ній двох течій – верхньої з Чорного моря в Егейське та нижньої у зворот. напрямі. 1885 – ком-р фрегата «Князь Пожарський». Від 1886 – ком-р корвета «Витязь», на якому здійснив кругосвітнє плавання. 1886–89 дослідив пн. р-ни Тихого океану, визначив раніше невідомі глобал. закономірності процесів у мор. середовищі, провів велику дослідниц. роботу з вивчення Атлантич. та Індій. океанів. 1891–94 – в. о. гол. інспектора мор. артилерії; 1894 – молодший флагман, 1896–98 – командувач прак­тич. ескадри Балтій. моря; 1894–95 – командувач ескадри в Сере­д­зем. морі. 1899 – лютий (березень) 1904 – гол. ком-р Кронштадт. порту, губернатор Кронштадта (нині С.-Пе­тербур. міськради). 1899 та 1901 – у плаванні до Антарктики на першому у світі криголамі «Ермак», створеному за його проектом. Тоді установив, що круг. поверхн. течії у морях Пн. півкулі направлені проти годинник. стрілки, а у Пд. півкулі – за нею. М. розробив засади використання криголамів; поклав початок криголам. флотові, який відіграв. значну роль у рад. час у освоєнні Арктики. Від лютого (березня) 1904 – командувач Тихоокеан. ескадри. За короткий час йому вдалося підвищити боєздатність флоту та значно посилити оборону Порт-Артура. Загинув на броненосці «Петропавловськ», що підірвався на міні. 1913 М. встановлено пам’ятник у Крон­штадті. Нині його іменем названо Нац. ун-т кораблебудування, вулицю та бульвар у Миколаєві, місто у Сахалін. обл., Тихоокеан. військ.-мор. ін-т у м. Владивосток (обидва – РФ), Держ. мор. академію у С.-Пе­тербурзі. У Миколаєві зберігся будинок, де він народився (вул. Адмірала Макарова, № 4).

Пр.: Инструмент Адкинса для опре­деления девиации в море // Мор. сб. 1867. № 10; О непотопляемости судов // Там само. 1875. № 6; Записка о реке Атреке. Октябрь 1881 года // Сб. геогр., топогр. и статистич. материалов по Азии. С.-Пе­тербург, 1885. Вып. 15; Об обмене вод Черного и Средиземного морей // Зап. император. АН. 1885. Т. 51; В защиту старых броненосцев и новых усовершенствований // Мор. сб. 1886. № 2; Православие в Японии. С.-Пе­тербург, 1889; «Витязь» и Тихий океан. Гидрологические наблюдения, произведенные офицерами корвета «Витязь» во время кругосветного плавания 1886–1889 годов, и свод наблюдений над температурою и удельным весом воды Северного Тихого океана. С.-Пе­тербург, 1894. Т. 1–2; Доклад об исследовании Северного Ледовитого океана (Прочитан в заседании отделения физической географии Академии наук 12 марта 1897 г.). С.-Пе­тербург, 1897; Рассуждения по вопросам морской тактики // Мор. сб. 1897. № 1; «Ермак» во льдах. Описание постройки и плаваний ледокола «Ермак» и свод научных материалов, собранных в плавании. С.-Пе­тербург, 1901. Ч. 1–2; Без парусов // Мор. сб. 1903. № 12; Собрание сочинений. Петроград, 1916. Т. 1; Вопросы морской тактики и подготовки офицеров (Рассуждения по вопросам морской тактики). 6-е. изд. Ленинград, 1943; Океанографические работы. Москва, 1950.

Літ.: Крылов Н. В защиту идей С. О. Ма­карова // Рус. судоходство. 1904. № 7; Вице-адмирал Степан Осипович Макаров. Поминки о нем. С.-Пе­тербург, 1904; Врангель Ф. Ф. Вице-адмирал Степан Осипович Макаров: Библиогр. очерк. С.-Пе­тербург, 1911–13. Ч. 1–2; Семенов В. Адмирал Степан Осипович Макаров. С.-Пе­тербург, 1913; Кладо Н. С. О. Макаров и военная наука. С.-Пе­тербург, 1914; Осипов К. Степан Осипович Макаров. Москва, 1943; Леваневский Д. А. С. О. Макаров и завоевание Арктики. Москва; Ленинград, 1943; Крылов А. Н. Вице-адмирал Макаров. Москва; Ленинград, 1944; Добровольский А. Д. Адмирал С. О. Макаров – путешественник и океанограф (К столетию со дня рождения). Москва, 1948; Лурье А. С. О. Макаров. Москва, 1949; Островский В. Степан Осипович Макаров (Жизнь замечательных людей). Ленинград, 1951; Семенов С. Адмирал Макаров. Москва, 1971; Доценко В. Д. Степан Осипович Макаров: Флотоводец, ученый, мореход. С.-Пе­тербург, 2014.

А. Ф. Галь

Статтю оновлено: 2017