Костопільська рівнина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Костопільська рівнина

КОСТО́ПІЛЬСЬКА РІВНИ́НА – слаборозчленована хвиляста рівнина у Рівненській області, із загальним нахилом з півдня на північ. Охоплює межиріччя річок Горинь і Случ та їхніх приток Замчиське, Зульня та ін. На Пн. ме­жує з Сарнен. акумулят. рівниною, на Сх. (правобережжя Слу­чі) обмежена виходами на денну поверхню порід кристаліч. фундаменту. Пд. межа збігаєть­ся з пн. межею поширення лесо­вих відкладів і добре виражена в рельєфі уступом до Волин. ви­сочини. На Зх. (лівобережжя Го­рині) плавно переходить у Турій. денудац. рівнину. Лежить у межах 2-х геоструктур. елементів Сх.-Європ. платформи: УЩ і Во­лино-Поділ. плити (її сх. окраїни). Кристаліч. фундамент Волино-Поділ. плити поділений розлома­ми субмеридіонал. простягання на окремі блоки – сходини, однією з яких і є зх. схил УЩ. К. р. розташ. у межах Костопіл.-Сар­нен. тектон. блоку.

Більша частина рівнини характеризується вис. менше 200 м (макс. 215 м). К. р. складена крейдовими породами, які залягають на протерозой. осадових відкладах. Для К. р. характерні виходи рифей. базальтів уздовж лінії глибин. розлому фундаменту пн.-зх.–пд.-сх. про­стягання. Форми залягання базальт. відкладів: базальт. потоки (с. Великий Мидськ Костопіл. р-ну), пластові тіла зі стовпчастою структурою (урочище Іванова долина). В урочищі Іванова долина – геол. заказник місц. значення «Базальтові стовпи» (побл. с. Новий Берестовець Костопіл. р-ну), що має стратигр., петрогр., мінералог. і палеовулкан. значення. Базальт. стовпи (вис. 30 м) – одне з найуні­кальніших геол. утворень в Укра­їні. Розмита поверхня відкладів верх. крейди зумовила формування своєрід. денудац.-горбис­того сучас. рельєфу К. р. Окремі крейдові підвищення (т. зв. крейдові горби) чергуються з гли­бокими депресіями крейдової по­верхні та долинами річок. Сучас. еоловий рельєф складений дюнами, піщаними горбами, ку­чугурами неправил. форми і пас­мами, полями розвіяних пісків. Комплекс плейстоцен. відкладів представлений переважно піс­ка­ми, супісками та суглинками алю­віал., флювіогляціал., еолового, озер., елювіал., делювіал., органоген. генотипів, які формувалися впродовж нижнього, серед. і верх. плейстоцену та го­лоцену. Розвиваються також процеси карстоутворення. Побл. смт Соснове, сіл Поліське, Білка (усі – Березнів. р-ну) простежуються неглибокі (до 1,5–2 м), слабо виражені в рельєфі карст.-суфозійні лійки, утвор. в крейдо­вих відкладах.

Заплави і перші надзаплавні те­раси річок К. р. вкриті густою ме­режею осушувал. каналів; функ­ціонують меліорат. системи. На К. р. – велика кількість кар’єрів для видобування базальту, крей­ди, пісків, глини тощо. Значну час­тину тер. зай­має Тучин. військ. полігон. Для рівнини характерна значна залісненість, майже 50 % пл. тер. зайнято мішаними (переважно сосновими, бе­резо­вими, вільховими, подекуди ду­бовими) лісами. У долинах річок – різнотравні луки, болотні угід­дя. Клімат. умови (середня т-ра січня –5 °С, липня – +18,2 °С, кількість опадів – 550–600 мм/рік) сприятливі для розвитку с. госп-ва. Ґрунти пере­важно дерново-підзолисті, дер­нові, болотні, трапляються карбонатні. Розвинуті землеробство (вирощують картоплю, зерн. культури, льон), тваринництво, лісогосп. діяльність. У межах К. р. – міста Костопіль, Бе­резне.

О. С. Будько, І. П. Ковальчук

Стаття оновлена: 2014