Маківчук Федір Юрійович
Визначення і загальна характеристика
МАКІВЧУ́К Федір Юрійович (27. 08(09. 09). 1912, с. Кордишівка, нині Козятин. р-ну Вінн. обл. — 04. 12. 1988, Київ) — письменник-сатирик, гуморист і журналіст. Член СПУ (1951). Премії ім. Я. Галана (1967) та СЖ СРСР (1969). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. пед. інститут (1945). Від 1931 — на журналіст. роботі на Хмельниччині та у Львові. У роки 2-ї світової війни очолював сектор молодіж. радіомовлення у Москві, відділ г. «Комсомольская правда», редагував респ. г. «Молодь України». 1946–86 — гол. ред. ж. «Перець». Згуртував навколо себе талановитих письменників, сатириків, гумористів, художників — Остапа Вишню, учнем якого був, С. Олійника, М. Годованця, О. Чорногуза, В. Ковіньку, А. Косматенка, П. Ключину, П. Глазового, В. Лагоду, П. Сліпчука, С. Герасимчука. Виступав у жанрах фейлетону та фейлетону-послання, гуморески і сатир. оповідання, розвивав традицію укр. класич. сатир. прози та нар. гумору. Автор крит. нарису про Остапа Вишню (1968), упорядкував зб. його творів «Привіт! Привіт!» (1957) та разом з дружиною сатирика — його семитомник (1963–65). У співавт. з П. Глазовим видав книжки для дітей «Пушок і Дружок» (1957) та «Зустріч друзів» (1959). Співавтор сценарію д/ф «Співа Україна» (1954) та мультиплікац. стрічки «Пригоди Перця» (1960). Окремі твори М. перекладені болгар., в’єтнам., нім., польс., рос., чес. мовами. Усі зазнач. книги вийшли у Києві.
Додаткові відомості
- Основні твори
- П’єси для молоді. 1950; Здоровенькі були: Листи «Перця» від щирого серця. 1952; І сміх і гріх. 1957; Репортаж з того світу. 1960; Про добре і зле. 1963; Чорт штовхнув. 1964; Любе й нелюбе. 1965; Любов і параграф. 1966; Галас у жабуринні. 1967; Вінегрет з перцем. 1969; Анфас і профіль. 1972; Штрихи до портретів. 1977; Дорогі мої одноперчани. 1982; Сатира і гумор: Вибр. тв. 1982; Веселий ярмарок. 1983 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
