Макіївка
МАКІ́ЇВКА — село Носівського району Чернігівської області. 2015 року утворено Макіївську сільську обʼєднану територіальну громаду (105 км2), до якої увійшли Макіївська (за переписом населення 2001 року мешкало 1748 осіб, станом на 2015 рік — 1603 особи; підпорядковане село Пустотине) та Ганнівська (відповідно 474 і 270 осіб; села Ганнівка, Вербове, Кленове та Степове) сільські ради. М. розташоване за 150 км від обласного центру, за 44 км від районного центру та за 30 км від залізничної станції Лосинівка. Площа — 5,95 км2. За переписом населення 2001 року, у М. проживало 1295 осіб, нині — 1,1 тис. осіб; переважно українці. Поблизу села є кургани 2–1 тисячоліть до н. е. Вперше згадується в писемних джерелах 1695 року. М. заселив двоюрідний брат матері гетьмана І. Мазепи — київський і чигиринський полковник К. Мокієвський (Макієвський). До 1782 року — село Кобижчанської сотні; до 1687 року — Ніжинського, 1687–1782 — Київського полків. Від 1709 року перебувало у гетьманському підпорядкуванні, пізніше належало особисто гетьману І. Скоропадському, від 1715 року — київському полковнику А. Танському, який переселив сюди селян з Білоцерківського полку. 1781 року було 125 дворів. У 19 — на початку 20 століття — містечко, волосний центр Ніжинського повіту Чернігівської губернії. 1866 року був 271 двір, мешкало 1566 осіб, 1897 року — відповідно 539 і 3547. 1871 року зведено деревʼяну Свято-Вознесенську церкву (нині є однойменна мурована). Наприкінці 19 століття працював винокурний завод, збиралися 4 ярмарки на рік. У 1913–1919 роках діяло Макіївське дослідне поле — науково-експериментальна установа, яка займалася виробленням найкращих для цієї місцевості технічних засобів ведення сільського господарства. Серед останніх великих землевласників — графи Ґалаґани, поміщики Висоцькі, Федорченки та Іваненки. Під час воєнних дій наприкінці 1910-х років влада неодноразово змінювалася, у листопаді 1919 року остаточно встановлено більшовицьку. 1923–1931 та 1935–1962 — село Лосинівського, 1931–1935 та від 1962 — Носівського районів; від 1932 — Чернігівської області. Мешканці потерпали від голодомору 1932–1933 років, зазнали сталінських репресій. Від 16 вересня 1941 року до 20 вересня 1943 року — під німецько-фашистською окупацією. Діяло радянське підпілля. На фронтах 2-ї світової війни загинули 527 односельців. У М. — навчально-виховний комплекс «школа-дитсадок»; Будинок культури, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт. 2011 року засновано фольклорний колектив «Мальви», який став відомим за межами Носівського району. Ботанічні памʼятки природи місцевого значення: Макіївський дуб і Тополя біла (обидві заповідні від 2000 року). У радянський період встановлено памʼятники воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни. 23 листопада 2014 року відкрито перший на Чернігівщині памʼятний знак Героям Небесної сотні. Серед видатних уродженців — фахівець у галузі механіки В. Верезуб, учений-фітотерапевт, письменник Є. Товстуха; графік, народний художник України М. Стратілат; кобзар П. Дубенко. У М. минули дитячі роки поета С. Репʼяха.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
