Макіївський художньо-краєзнавчий музей
Визначення і загальна характеристика
МАКІ́ЇВСЬКИЙ ХУДО́ЖНЬО- КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Створ. 1957 як музей на громад. засадах на базі виставки «Макіївка за 40 років радянської влади», що була відкрита у міському Будинку політ. просвіти до 40-річчя Жовтн. революції. Від 1958 — філія Сталін. (від 1961 — Донец.) обл. краєзн. музею, від 1995 — М. х.-к. м. 1968 і 1986 перебудовано, наприкінці 1990-х — на поч. 2000-х рр. проведено реекспозицію. 1977 музейні фонди розділено на окремі групи зберігання. Нині розташ. у 2-поверх. будинку, який зведено 1912. Раніше в ньому містилися Макіїв. відділ. С.-Петербур. комерц. банку, Нар. театр, Комсомол.-молодіж. клуб тощо. Від 2014 продовжує діяти у м. Макіївка Донец. обл., яка перебуває під контролем сепаратистів т. зв. Донец. нар. респ. Осн. напрями діяльності: н.-д., експозиційно-виставк., фонд. й освітня робота. Експозиція музею розгорнута в 9-ти залах заг. пл. 850 м2, відображає природу та історію Макіївщини від стародав. часів донині, а також розвиток сучас. мистецтва краю. У фондах — понад 30 тис. експонатів. Природн. зала розповідає про фіз.-геогр. положення Макіївки, її клімат і фенологію, водні ресурси, рослин. і тварин. світи, рельєф, ґрунти, корисні копалини. У ній зібрано гербарії рослин, колекції комах, опудала птахів і тварин Донбасу. Геол. колекції розкривають на прикладі М. поетапну історію розвитку Землі та життя на ній. В експозиції представлені знаряддя праці, виготовлені 150–160 тис. р. тому: ашел. рубило, гостроконечник неандертал. доби; матеріали розкопок стародав. поселень і курганів бронз. доби, скіфо-сармат. і половец. періодів, часів панування у донец. степах Золотої Орди. Зберігаються істор. документи, фотографії, друк. видання, зброя, прапори, твори сучас. живопису, графіки, вироби декор.-ужитк. мистецтва, мемор. матеріали відомих людей міста, зокрема одного з піонерів кінематографа О. Ханжонкова, співачки, нар. арт. УРСР і СРСР Л. Руденко, Героїв Рад. Союзу І. Анохіна, В. Безцінного, Б. Панченка, Д. Редькіна, Я. Студенникова, Героїв Соц. Праці А. Бєлікова, В. Плющакової, В. Сікорського, колиш. голови Макіїв. міськради та РМ АР Крим В. Джарти. Представлено кінопроектор з першого Макіїв. кінематографа «Солей», тогочасні афіші та реклами кінофільмів. Музей має різноманітну та чисел. колекцію з укр. етнографії, до складу якої входять речі, пов’язані з госп. діяльністю насел. Верхнє-Макіїв. волості: землеробством, скотарством, бджільництвом, ковальством, бондарством, обробленням каменю та рослин. матеріалів; предмети кухон. обладнання, дерев’яний та глиняний посуд; укр. нар. одяг, килими й орнаментов. рушники. Є колекція посуду зі срібла, мельхіору, металу, порцеляни, фаянсу, скла 1-ї пол. 19 — поч. 20 ст. Відтворені інтер’єри робітн. та купец. жител, швей. майстерні, торг. лавки, фотоательє тощо. Нумізмат. колекція нараховує бл. 3 тис. одиниць і датується від 1613. Виставлено бон для тимчас. використання у Макіїв. р-ні у 1918. Серед унікал. книжк. видань — «Тріодь цветная» (Москва, 1648). Щорічно в залах музею проводять понад 30 виставок. Серед них — стаціонарні довготривалі із фонд. зібрання; виставки, що пропагують творчість макіїв. художників і майстрів нар. творчості; виставки творів, що надійшли внаслідок міжмузей. обміну. Співроб. брали участь у низці заг.-укр. і регіон. наук.-практич. конференцій, опублікували значну кількість наук. праць і газет. статей з історії Макіївки; організовують темат. і огляд. екскурсії музей. експозицією та виставками, уроки з історії, краєзнавства, природознавства, естетики, урочисті заходи до істор. і пам’ят. дат, зустрічі з науковцями, письменниками, музикантами та ін. відомими людьми міста, темат. вечори, вікторини, усні журнали, музейні свята тощо.