МАКОВИ́ЦЬКИЙ Душан Петрович (Makovický Du­šan Petrovich; 10. 12. 1866, м. Ру­жомберок, нині Словач­чина — 12. 03. 1921, там само) — словацький лікар, письмен­ник, пере­кладач, громадський діяч. Закін. мед. факультет Праз. університету (1890), слухав лекції в університетах Берліна та Ін­нсбрука. 1891–94 працював лікарем. Був послідовником мо­рал.-філос. уче­н­ня Л. Толстого (від 1890-х pp.), пере­кладав його художні та публіцист. твори, ли­стувався з його оточе­н­ням. На власні кошти видав серії книжок рос. та зарубіж. авторів — «По­вчальне чита­н­ня» та «По­вчальна бібліотека». Від грудня 1904 — домаш. лікар і секр. Л. Толстого, записував роз­мови з ним. Складена у формі щоден­ник. записів хроніка М. «У Толстого. 1904–1910. “Яснополянские записки” Д. П. Маковицкого» («Литературное наслед­ство», т. 90, кн. 1–4, Москва, 1979) — документ виняткової біогр., істор. і філос. цін­ності. В ній зафіксовано також висловлюва­н­ня Л. Толстого про укр. культуру та її діячів, зокрема Г. Сковороду. М. листувався з І. Франком (два листи М. до нього зберігаються в Ін­ституті літ-ри НАНУ).