Макрорельєф - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Макрорельєф

МАКРОРЕЛЬЄ́Ф (від макро... і рельєф) – великі форми земної поверхні (височини, низовини, гори, хребти гірські, міжгірні западини, плато, великі вулканічні конуси тощо), складові частини мегаформ (найбільших елементів рельєфу Землі). Макроформи утворилися переважно унаслідок неотектоніч. ендогенних процесів за участі екзогенних процесів, з коливанням висот від кількох сотень до тисяч метрів. Їм вла­стива вертикал. ландшафтно-пояс. диференціація природи, зумовлена змінами кліматич. умов (співвідношення тепла і вологи) з підняттям угору на різну висоту над р. м. М. є абіотич. компонентом ландшафту, регулятором інтенсивності розвит­ку екзоген. процесів, впливає на кліматичні та гідрол. процеси, розподіл і властивості рослин. та тварин. світу, умови його госп. освоєння та використання природ. ресурсів, на якість життєвого середовища людини. В Україні у межах Східно-Європейської рівнини (мегаформи, яка займає більшу частину Сх. Європи) виділяють Придніпровську низовину, Поліську низовину, Причорноморську низовину, Придніпровську височину, При­азовську височину, Донецьку височину, Волинську височину, Подільську височину; у Карпатах (ця гірська мегаформа знаходиться й на тер. Словаччини, Польщі, Угорщини та Румунії) – Бескиди, Ґорґани, Вододільний хребет, Полонинський хребет; у Кримських горах – майже паралел. Головне пасмо, Зовнішнє пасмо та Внутрішнє пасмо. Див. також мезорельєф і мікрорельєф.

І. П. Ковальчук

Статтю оновлено: 2017