Максименко Микола Антонович
МАКСИ́МЕНКО Микола Антонович (31. 12. 1924, с. Яроповичі Андрушів. р-ну, нині Житомир. обл. — 10. 09. 2016, Житомир) — живописець. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1994). Народний художник України (1994). Почес. академік НАМУ (2015). Золота медаль НАМУ (2015). Мист. премія ім. Т. Яблонської (2015). Учасник 2-ї світової війни. Держ. і бойові нагороди СРСР. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Член НСХУ (1960). Навч. у Магнітогор. худож. студії (Челяб. обл., РФ, 1941–42; кер. І. Грабар). Учасник мистецьких виставок від 1960-х рр. Персон. — у Києві (1983, 2015–16), Житомирі (2014). Основна галузь — станк. живопис. Автор натюрмортів, пейзажів, портретів у реаліст. стилі. Деякі роботи зберігаються у Житомир. краєзн. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дари осені» (1963), «Приборканий Тетерів» (1964), «Риби» (1966), «Хліб» (1967; 1980), «Реліквії» (1967), «Весняний оксамит» (1969), «Кам’янець-Подільська фортеця», «Цибуля цвіте», «Зимовий вечір» (усі — 1970), «Мистецтвознавець І. Чернова-Гуменюк» (1971), «Ранок» (1972), «Карпатські мотиви», «Жінка з Півночі» (обидва — 1980), «Тала вода» (1981), «Бахчисарай», «Дівчина», «Відпочинок» (усі — 1990), «Поліська земля», «Кактуси» (обидва — 1991), «Пасхальний дзвін», «Кримська весна» (обидва — 1992), «Чорниця», «Вечір», «Поліська осінь», «Коднянський бузок» (усі — 1993), «Квітуче поле», «Натюрморт із лелеками», «Квітне калина», «Осінь над річкою Кам’янкою» (усі — 1994), «Блакитний натюрморт» (1995), «Осінній натюрморт» (1996), «Краєвид», «Цвіт калини» (обидва — 1997), «Кримський натюрморт» (1999), «Червона калина», «Древній Левків» (обидва — 2000), «Хризантеми» (2002), «Натюрморт із квітами та лимоном» (2006), «Різдвяний натюрморт» (2011); серія «Пейзажі України» (1990-і рр.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 
