Максименко Федір Пилипович

МАКСИ́МЕНКО Федір Пилипович (23. 01(04. 02). 1897, с. Біленьке Катеринослав. пов. Катерино­слав. губ., нині Запоріз. р-ну За­поріз. обл. — 06. 07. 1983, Львів) — книго­знавець, бібліо­граф, біб­ліо­філ. Закін. Катеринослав. ду­ховну семінарію (нині Дні­про, 1917) і вступив до Університету св. Володимира у Києві, де навч. до 1918. Не маючи засобів до існува­н­ня, покинув навч. і по­їхав на Донбас: квітень–травень 1919 — зав. б-ки Донец. губерн. від­ділу нар. освіти, 1919–20 — шкіл. музею у м. Бахмут, 1920–21 — повіт. краєзн. музею, 1921–22 — бібліо­теч. секції Бахмут. повіт. від­ділу нар. освіти (м. Костянтинівка; нині обидва — Донец. обл.). 1922–25 — навч. у Київ. ІНО. 1923–30 — бібліотекар Всенар. б-ки України (нині НБУВ), 1928–31 — асп. з бібліо­графії при ній, 1931–33 — науковий спів­робітник, пом. зав. від­ділів україніки й комплектува­н­ня, завідувач від­ділу періодики. Через низку роз­гром. публікацій кін. 1920-х — поч. 1930-х рр. і реорганізацію Всенар. б-ки України був змушений покинути роботу. У жовтні–грудні 1933 — бібліотекар ВНДІ цукр. промисловості Київ. ін­ституту харчової промисловості, 1936–37 та 1939–41 — бібліотекар і бібліо­граф цього ВНЗу. 1934–36 — бібліотекар і статист Спілки деревооб­робників. 1937–41 — бібліо­граф 2-го Київ. мед. ін­ституту (нині Буковин. мед. університет, Чернівці). 1938–44 — бібліо­граф, 1944–46 — завідувач від­ділу комплектува­н­ня, згодом — бібліо­графії наук. б-ки Київ. університету. 1946–51 — завідувач від­ділу бібліо­графії, 1951–74 — за­ступник директора з наукової роботи, 1974–83 — завідувач від­ділу рукопис., старо­друк. та рідкіс. книг (нині ім. М.) Наук. б-ки Львів. університету. Наукові дослідже­н­ня: книго­знавство, бібліотеко­знавство та бібліо­графія. Один із фундаторів бібліотечно-бібліогр. справи в Україні. Започаткував ви­вче­н­ня основ бібліо­графії у Київ. та Львів. університетах, викладав бібліо­графію та історію книги для працівників профіл. установ, організував на базі б-ки Львів. університету по­стій. семінар бібліо­графів міста. Від 1922 укладав, редагував, консультував, рецензував біб­ліогр. покажчики. 20 р. вів поточ. покажчик з мінералогії. Ініціатор, укладач та ред. вид. серії покажчиків «Друковані праці професорів, викладачів і спів­робітників Львівського університету» (1944–65); укладач бібліогр. покажчика «Збірки історичних ві­домостей про населені пункти Української РСР» — бл. 1400 позицій нім., польс., рос., румун., укр. та франц. мовами, що стало широкою інформ. базою для багатотомника «Історія міст і сіл Української РСР». Автор, укладач і ред. знач. кількості праць, зокрема: «Материалы к библио­графии Донецкого края (преимуществен­но Бахмутского уезда)» (1922), «Межі етно­графічної території українського народу» (1927), «Матеріали до крає­знавчої бібліо­графії України. 1847–1929. Список бібліо­графічних праць, що стосуються окремих місцевостей УСРР, Бес­сарабії, Дону й Криму» (1930), «Першо­друки (інкунабули) Наукової бібліотеки Львівського університету» (1958), «Кириличні старо­друки українських друкарень, що зберігаються у Львівських збірках (1574–1800): Зведений каталог» (1975), «Литература по палеонтологии Украины в 1967–77 гг.» (1980) та ін. Загалом, разом зі ста­т­тями, рецензіями та редактор. і консультатив. роботою, доробок М. в галузі бібліо­графії нараховує понад 160 праць. Зібрав цінну особисту бібліотеку: книги, журнали, збірники, графічні вид., рукописи різноманіт. тематики 17–20 ст. — бл. 10 тис. назв. У 1970-і рр. пере­дав зб. вид. про Катеринославщину і Донбас до Держ. публіч. істор. б-ки РРФСР (Москва), а також до фондів обл. б-к Ворошилов­града (нині Луганськ), Дні­пропетровська (нині Дні­про), Донецька і Запоріж­жя. Значну частину б-ки після смерті М., згідно із заповітом його дружини, успадкував і пере­віз до Києва у приватне користува­н­ня С. Білокінь. Частина зі­бра­н­ня, якою М. користувався на роботі, залишена у від­ділі рукопис., старо­друк. та рідкіс. книг Львів. університету як імен. фонд. Сюди ж після смерті вдови М. спадкоємці пере­дали і його домашню книгозбірню. Зі­бра­н­ня нараховує 2897 книг та архів бібліо­графа (рукописні збірки, коректурні варіанти вид. різних авторів з помітками М., фотодокументи, 120 екслібрисів, 40 скриньок рукопис. картотек, листува­н­ня з вченими, бібліотекарями, бібліо­графами та книго­знавцями). Його іменем на­звано вулиці у Бахмуті та Києві.

Пр.: Материалы к библио­графии До­­нецкого края (преимуществен­но Бах­­мутского уезда) // Просвещение Дон­­бас­са [Бахмут]. 1922. № 6, 8, 9; До пита­н­ня про історію української преси // Біб­­ліотеч. журн. 1926. № 4/5; Межі етно­графічної території українського народу. К., 1927; Матеріали до крає­знавчої бібліо­графії України. 1847–1929. Список бібліо­графічних праць, що стосуються окремих місцевостей УСРР, Бес­сарабії, Дону й Криму. К., 1930; Матеріали до бібліо­графії М. О. Скрипника. Х.; К., 1932 (спів­­авт.); Od pergamіnowego ręko­­pisu do bibliofilmu // Czerwony sztandar [Lwów]. 1948, 9 maja; 700-річчя Львова: Короткий реком. покажч. Л., 1956; Пер­­шо­друки (інкунабули) Наукової бібліотеки Львівського університету. Л., 1958; Забута сторінка з історії словʼянського друкарства // Slavia. 1959. Т. 28, № 2; Збірки історичних ві­домостей про на­­селені пункти Української РСР // Наук.-інформ. бюл. Архів. упр. УРСР. 1963. № 4–6; 1964, № 1–5; Бібліо­графії зарубіжних ви­дань з історії Української РСР: Бібліогр. покажч. 1971 (спів­­авт.); Народні гравюри XVII ст. // Укр. мистецтво­знавство. 1971. Вип. 5 (спів­­авт.); Кириличні старо­друки українських друкарень, що зберігаються у Львівських збірках (1574–1800): Зведений каталог. Л., 1975; Литература по

Літ.: Корнейчик І. І. Славний шлях: (До 70-річчя з дня народж. Ф. П. Мак­­сименка) // Бібліотеко­знавство та біб­­ліо­графія: Зб. ст. Вип. 6. Х., 1969; Бут­­рин М. Л. Федір Пилипович Максименко: Бібліогр. покажч. Л., 1983; Белоконь С. И. Библиотека Ф. Ф. Максименко // Актуал. пробл. теории и истории библиофиль­­ства. Ленин­град, 1989; Королевич Н. Ф. Бібліо­граф Федір Пилипович Макси­­мен­­ко, 1897–1983: Біо­бібліогр. нарис. К., 1996; Ротач П. Бібліо­граф-енцикло­­педист [Федір Максименко] // КС. 2000. № 5; Немировский Е. Л. Федор Филип­­пович Максименко: К 110-летию со дня рожд. и 25-летия со дня смерти укр. книговеда и библио­графа // Книга: ис­­след. и мат. Сб. 87/ІІ. Москва, 2007; Федір Пилипович Максименко: Зб. памʼяті укр. бібліо­графа. Л., 2008; Ін­­кунабули (першо­друки) Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: Каталог. 2-е вид. Л., 2011.

М. М. Ільків-Свидницький

Завантажити статтю