Максимович Борис - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Максимович Борис

МАКСИМО́ВИЧ Борис (18. 06. 1906, Київ – 03. 01. 1994, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – піаніст. Чоловік В. Максимович. Закін. Київ. муз.-драм. ін-т (1928; кл. С. Барера, Г. Беклемішева). Відтоді концертував у Києві та ін. містах України. 1934–43 – проф. Київ. консерваторії. 1944 виїхав до Німеччини. Перебував на примус. роботах, згодом виступав у концертах для амер. та франц. армій. Гастролював із сольними концертами у багатьох містах Зх. Європи, зокрема у Відні, Гамбурґу, Любеку, Амстердамі, Лондоні, Парижі. Від 1950 мешкав у Детройті, де продовжив концертну діяльність, викладав на муз. ф-ті Вейн Стейт ун-ту, від 1952 – проф. Укр. муз. ін-ту. В репертуарі – твори М. Лисенка, Н. Нижанківського, Л. Ревуцького, А. Гнатишина, П. Чайковського, С. Рахманінова, І. Стравинського, Л. ван Бетговена, Р. Шуманна, А. Скарлатті, Ф. Ліста, Ф. Шопена. М. – перший виконавець творів В. Косенка, інтерпретатор концерту П. Чайковського, який виконав у Європі разом з Детройт. симф. оркестром під кер-вом П. Паре.

Літ.: Гнатишин А. Концерт Б. Максимовича у Відні // Краків. вісті. 1944, 28 листоп.; Кушнір Б. Концерт Бориса Максимовича // Свобода. 1962, 6 черв.; Лончина Б. Український мистець-віртуоз Борис Максимович // Там само. 1969, 24 груд.

І. М. Лисенко

Статтю оновлено: 2017