Костров Борис Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Костров Борис Вікторович

КОСТРО́В Борис Вікторович (17. 11. 1933, м. Томськ, РФ – 17. 05. 1998, Мос­ква) – геофізик. Д-р фіз.-мат. н. (1973), проф. (1973). Закін. Крим. пед. ін-т (Сімферополь, 1955). Працював 1958–61 на геофіз. ст. «Ялта»: 1960–61 – кер.; 1961–98 – в Ін-ті фізики Землі РАН (Мос­ква): 1966–73 – зав. відділу хвильових полів, 1974–98 – гол. н. с. Осн. напрями наук. до­с­лідж.: динамічна теорія пружно­сті, механіка руйнування та їхнє застосування в геофізиці.

Пр.: Распространение трещин в уп­ру­го-вязких телах // Изв. АН СССР. Сер. Физика Земли. 1970. № 7 (спів­авт.); Сейсмический момент, энергия землетрясения и сейсмическое течение горных масс // Там само. 1974. № 1; Механика очага тектонического земле­трясения. Москва, 1975; Principles of earthquake source mechanics. Cambri­dge, 1988 (спів­авт.).

Літ.: Славич С. Наш земляк – профессор Костров // Крым. правда. 1998, 22 дек.; Кушнир Г. С., Осауленко В. И. Вклад Бориса Викторовича Кострова в сейсмологию: К 75-летию со дня рожд. // История наук о Земле. 2008. Т. 1, № 3.

Л. К. Чижова

Стаття оновлена: 2014