Макух Іван Ілліч | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Макух Іван Ілліч


Макух Іван Ілліч

МА́КУХ Іван Ілліч (17. 09. 1872, с. Дорожів, нині Верхній Дорожів Дрогоб. р-ну Львів. обл. – 18. 09. 1946, м. Галлайн, похов. у м. Зальц­бурґ, Австрія, 1975 перепохов. у м. Кемпбелл-Голл, шт. Нью-Йорк, США) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Д-р філософії та права (1901). Навч. у г-зії в м. Дрогобич (нині Львів. обл.), закін. Академ. г-зію у Львові (1895). Вивчав право у Львів. ун-ті. Від 1900 – пом. адвоката у Львові, 1907 відкрив власну адвокат. канцелярію у м-ку Товмач (нині м. Тлумач Івано-Фр. обл.). Брав активну участь в орг-ції осередків т-ва «Січ» і читалень т-ва «Просвіта» на Товмаччині. Один із кер. (від поч. 1900-х рр.), голова (1919–20, 1923–24, 1930–39), заст. голови (1908–14, 1920–23, 1924–30) Укр. радикал. партії (від 1926 – Укр. соціаліст.-радикал. партія). 1908–18 – посол Галиц. крайового сейму. На поч. 1-ї світ. вій­ни мо­білізов. до австро-угор. війська, однак незабаром звільнений від служби за станом здоров’я. Виїхав до Відня, співпрацював із Гол. укр. радою, від травня 1915 – чл. Заг. укр. ради. Від кін. 1916 – співроб. гол. управи т-ва «Сільський господар» (Львів), згодом – «Централі відбудови краю» (Краків). 9 листопада 1918 признач. держ. секр. публіч. робіт в уряді ЗУНР, однак невдовзі відмовився від посади у зв’язку з неможливістю виконувати обов’язки в умовах воєн. дій; у січні–червні 1919 – держ. секр. внутр. справ у 2-му складі уряду ЗУНР. Активно займався розбудовою держ. влади в повітах респ., забезпеченням правопорядку, боротьбою з корупцією. Під його кер-вом розроблено проект вибор. закону ЗУНР, створ. школу держ. жандармерії. Від кін. грудня 1919 до квітня 1920 – кер. відділу в МВС УНР. У липні 1920 повернувся в Товмач, займався адвокат. практикою. 1928–35 – сенатор Польщі. Послідовно відстоював права й свободи укр. насел. Галичини. Від вересня 1939 до березня 1944 проживав у с. Горошова (нині Борщів. р-ну Терноп. обл.), переховуючись спочатку від органів НКВС, а згодом – від нім. окупац. влади. Навесні 1944 емігрував на Захід, проживав у Австрії. Автор спогадів «На народній службі» (Детройт, 1958; К., 2001).

Літ.: Боднар О. Іван Макух // ЗУНР 1918–1923. Уряди. Постаті. Л., 2009; Кульчицький Р. Основні напрями державотворчої діяльності Івана Макуха в період ЗУНР // Україна: культурна спад­щина, нац. свідомість, державність. Вип. 18. Л., 2009; Сворак С., Футулуйчук Д. Іван Макух – державний секретар внутрішніх справ ЗУНР // Вісн. Харків. ун-ту внутр. справ. 2011. № 4; Дземан М., Рибчин М. Іван Макух. Повернення із забуття. Ів.-Ф., 2014.

Статтю оновлено: 2017