Розмір шрифту

A

Малаві, Республіка Малаві

МАЛА́ВІ, Республіка Малаві (Malawi, Re­­public of Malawi) — країна у Пів­ден­но-Східній Африці. На Пн. ме­­жує з Танзанією, на Зх. — із Замбією, на Сх., Пд. і Пд.-Зх. — із Мозамбіком. Пд.-сх. кордон із Мозамбіком проходить акваторією оз. Ньяса (інша назва — Малаві, судноплавне, площа 450 км2, середня глибина 292 м, макс. — 706 м); кордон між М. і Танзанією про­стягається узбереж­жям Танзанії, по­збавляючи остан­ню виходу до озера, що нині є причиною територіальних суперечок. Країні належать о-ви Лікома та Чізумулу. Площа 118,484 тис. км2.

Населе­н­ня 17,215 млн осіб (2015). Національний склад (2008): чева (32,6 %), ломве (17,56 %), яо (13,51 %), нґоні (11,46 %), тамбука (8,84 %), нянья (5,79 %), сена (3,59 %), тонґа (2,08 %), нґонде (1 %), ламбя (0,46 %), сенґа (0,19%), някюса (0,14 %). Міські жит. становлять 16,3 %, сільс. — 83,7 %. Віруючі: християни (бл. 83 %), мусульмани (13 %). Офіційна мова — англійська. Мову ньянджа (місц. назва — чева) знають понад 75 % жителів. Поширені інші мови та діалекти групи банту.

Адміністративно-територіальний поділ: Пів­нічна (центр — м. Мзузу), Центральна (м. Лілонґве, яке водночас є столицею) та Пів­ден­на (м. Блантайр) області, які складаються з 28-ми р-нів. Державний устрій — президентська республіка. За чин­ною кон­ституцією (1995), вищим законодавчим органом влади є Національна асамблея, що складається з 193-х чл., а викона­вча влада пред­ставлена президентом (одночасно виконує повноваже­н­ня премʼєр-міністра; від 2014 — А.-П. Мутаріка; усіх обирають прямим голосува­н­ням на 5 р.) і КМ. Країна є членом ООН, Спів­дружності націй, Африканського союзу, Спів­товариства роз­витку Пів­ден­ної Африки, Економічного спів­товариства країн Східної та Пів­ден­ної Африки та ін. Грошова одиниця — малавійська квача (100 тамбал).

Прибережну низовину оз. Ньяса заселено бл. 50 тис. р. тому, а рештки населе­н­ня, антропоспорідненого з сучасними жителями цих територій, датують бл. 10 тис. до н. е. Пізніше у низовині оз. Ньяса та в долині р. Шире мешкали землеробні племена банту. Серед археологічних памʼяток важливе значе­н­ня мають наскел­льні зображе­н­ня у Чонґоні, які містять найбільшу кількість малюнків у Центр. Африці, а 2006 були включені до списку Всесвіт. спадщини ЮНЕСКО. Їх почали наносити ще з пізнього камʼяного віку мисливці-збирачі племен батва. Пізніші малюнки — від пізнього заліз. віку до поч. 20 ст. — належать чева, для яких цей р-н має сакрал. значе­н­ня. Побл. м. Каронґа зна­йдено найдавніші на континенті рештки та знаря­д­дя праці людиноподібних, які мешкали бл. 1 млн р. тому, кістки динозаврів віком до 140 млн р. У 5–18 ст. землі сучас. М. були центром імперії Мараві, яка також охоплювала сх. частину Замбії та виходила до узбереж­жя Мозамбіку. Від 16 ст. Мараві по­стачала арабам і португальцям слон. кістки, залізо та рабів. Внутр. конфлікти ослабили імперію, тому на поч. 19 ст. центр. р-ни сучас. М. заселили нґоні, пд. — яо. У серед. 19 ст. Д. Лівінґстон започаткував тут місіонер. діяльність. Опір місц. племен, зокрема нґоні, тривав до остан. чв. 19 ст. 1891 остаточно встановлено протекторат Великої Британії, від 1907 цей регіон мав назву Ньясаленд. 1915 у пд. р-нах від­булося пов­ста­н­ня під проводом баптист. пастора Дж. Чілембве, якого вважають засн. малавій. руху за незалежність. 1944 створ. Афр. кон­грес Ньясаленду. 1953–63 Ньясаленд входив до складу Федерації Родезії та Ньясаленду. 6 липня 1964 держава стала повністю незалежною й отримала сучасну назву. Небажа­н­ня очільника країни Г.-К. Банди узгоджувати політику із чл. КМ спричинило на­прикінці 1964 політичну кризу. За на­ступні роки він вибудував авторитарний режим, а 1970 його оголосили довічним президентом. Під внутрішнім і зовнішнім тиском Г.-К. Банда погодився провести 1993 референдум, на якому населе­н­ня країни під­тримало пере­хід до багатопартійної системи.

Лежить на давній африканській платформі. Найвища точка — г. Мландже (3002 м). Корисні копалини: агат, сировина для цемент. заводів, мармур, кіаніт, золото, вугі­л­ля, цинк. руди. Клімат екваторіально-мусон­ний, з сухим зимовим і вологим літнім сезонами. Низовин­ні р-ни отримують 750–1000 мм опадів на рік, більша частина тер., плоскогірʼя та плато, — 1000–1500 мм, найбільш під­няті ділянки (плато Ньїка та масив Мландже) — понад 2500 мм. Середні температури найтеплішого місяця (листопада) коливаються від +20–30 °С на під­вище­н­нях до +27 °С у низовинах; найхолоднішого (липень) — від +14 °С до +17–19 °С від­повід­но. У найвищих частинах країни (на Пн. і Пд.) середньорічні температури нижчі +18 °С. Майже вся гідрогр. мережа повʼязана з оз. Ньяса та бас. р. Замбезі, які по­єд­нує р. Шире (через оз. Моломбе). Більша частина території країни, особливо її Пів­день, зайнята парковими саванами з пальмами, акацієвими саванами з баобабами, сухими рідколіс­сями. У гірських р-нах — листопадні тропічні ліси, а вище 1500 м — листопадні та тропічні хвойні. На вис. понад 2000 м — гірсько-лучні ландшафти. Землі аграр. при­значе­н­ня складають 59,2 % тер., ліси — 34 %. Пред­ставлені типові для саван види ссавців (більше 200) — слони, жирафи, леви, зебри, антилопи, мавпи та ін. Озера Маломбе та Чілва — місця прожива­н­ня бегемотів і багатьох водоплавних птахів. Національний парк «Озеро Малаві», який включає на Пд. території і акваторію оз. Ньяса, 1984 уналежнено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Серед ін. обʼєк­­тів природно-заповід­ного фонду — Національні парки «Касунґу», «Ленґве», «Лівонде», «Ньїка», заповід­ники Маджете, Мвабві, Нкотакота, Вваза Марч.

Економіка країни аграрно-індустріального типу. За соц.-економічними показниками, належить до країн, що роз­виваються. На сільське господарство припадає 32,5 % ВВП (2016), 82,5 % валютних надходжень і бл. 84,5 % робочої сили. 80 % земель — під посівами кукурудзи. Вирощують тютюн, цукрову тростину, чай, картоплю, маніоку, сорго, бобові, бавовну, арахіс, горіхи макадамії, каву. Основний напрям тварин­ництва — роз­веде­н­ня великої рогатої худоби та кіз. На пром. сектор (пере­важно пере­робле­н­ня с.-г. продукції) припадає 17,5 %, на сферу послуг — 50,5 % ВВП (2016). Країна екс­портує тютюн (55 % екс­порту), сушені бобові (8,8 %), цукор (6,7 %), чай (5,7 %), бавовну (2 %), арахіс, каву, сою у Бельгію, Німеч­чину, РФ, США, Індію, Зімбабве, ПАР; імпортує продукти харчува­н­ня, нафто­продукти, напів­фабрикати, товари нар. спожива­н­ня, транс­­порт­не обладна­н­ня з ПАР, Китаю, Індії, Замбії, Танзанії.

Діють 4 держаних і 19 приватних (більшість — теологічні) університетів, 29 коледжів. Архіт. та історичну цін­ність мають споруди колоніальних часів. Своєю традиційною керамікою ві­доме м. Дедза. Курорти: міста Манґочі, Чінтеше, Нхата Бай, Нкотокота, о-в Лікома, затоки Сенґа та Мавпʼяча.

Владою країни ви­знано незалежність України 22 грудня 1998. Справами громадян М. в Україні відає посольство М. у Німеч­чині, українців у М. — посольство України у Кенії.

Літ.: Language mapping survey for Ma­­lawi. Zomba, 2006; The Chewa art of drum­­ming and its influence on modern Mala­­wian music. Bloemfontein, 2009; D. Ndegwa. Migration in Malawi. A country profile 2014. Lilongwe, 2014.

І. В. Кочеткова

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2017
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Країни і регіони
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
61043
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
462
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1 094
  • середня позиція у результатах пошуку: 11
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 11): 12.2% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Малаві, Республіка Малаві / І. В. Кочеткова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-61043.

Malavi, Respublika Malavi / I. V. Kochetkova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017. – Available at: https://esu.com.ua/article-61043.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору