Малайзія, Федерація Малайзія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Малайзія, Федерація Малайзія

МАЛА́ЙЗІЯ, Федерація Малайзія (малайзій. Malaysia, Persekutuan Tanah Malaysia, англ. Malaysia, Fede­ration of Malaysia) – держава у Південно-Східній Азії. Географічно складається з 2-х частин, розділених Пд.-Китай. морем: Зх. М. (Малайя) – на Пд. п-ова Малакка; Сх. (Сабаг і Саравак) – на Пн. о-ва Калімантан. Омивається також водами морів Сулу та Сулавесі. Має сухопутні кордони з Тайландом, Брунеєм та Індонезією, мор. – з Синґапуром, Індонезією, В’єтнамом і Філіппінами. Пл. 332,8 тис. км2. Насел. 31,31 млн осіб (2016): малайці та споріднені з ними ма­лайзій. етноси (57,3 %), китайці (33,9 %), індопакистанці (10,2 %). Столиця – Куала-Лумпур (243 км2, 1,768 млн осіб). Адм. поділ: 13 штатів і 3 федерал. тер. Великі міста: Джогор-Бару, Іпог, Джорджтаун, Кучинґ. Держ. мова – малайзій. (малайська). Жит. широко використовують й англійську. Офіц. релігія – іслам (суніт. тлумачення; 61,3 % віруючих). Є буддисти (19,8 %), християни (9,2 %), індуїсти (6,3 %), конфуціанці, даосисти та віруючі ін. китай. релігій. Форма правління – конституц. монархія. Султани формують Раду правителів і обирають на 5 р. монарха – Верхов. Главу (від грудня 2016 – Туанку Мугаммад V Фарис Петра), який виконує представ­ниц. функції. Законодав. орган – двопалат. парламент (Палата пред­ставників і Сенат). Виконавчу владу здійснює КМ (від 2009 прем’єр-міністр – Н.-Т. Разак). Грош. одиниця – рінґґіт. М. – чл. ООН, Британ. Співдружності Націй, Асоц. держав Пд.-Сх. Азії. Перші держ. утворення з’явили­ся на поч. н. е. на Пн. п-ова Ма­лакка. У 15 ст. тер. п-ова об’єд­нав Малак. султанат. 1511 його захопили португальці. У 16–18 ст. за Зх. М. між собою вели боротьбу Джоґор, Аче та європ. колонія Малакка. Наприкінці 18 – на поч. 20 ст. британ. колонізатори захопили тер. Зх. М. і утворили на ній колонії Стрейтс-Сетл­ментс і Британ. Малайя. 1888 вони встановили владу над Сабагом і Сараваком. 1941–45 малайзій. землі перебували під япон. окупацією. 1945 відновлено британ. протекторат. 1946 на п-ові Малакка утвор. Малай. Союз (того ж року відділено Синґапур, а Сабаг і Саравак оголошено колоніями), 1948 – Малай. Федерацію. 1957 була проголошена її незалежність. 1963 з Малай. Федерації, Сабага, Саравака та Синґапура утвор. Федерацію М. 1965 Синґапур з неї вийшов. Від 1905 веде свою історію Ун-т Малайя. Довж. берег. лінії Зх. М. 1931 км, Сх. М. – 2607 км. У країні переважають невисокі пагорби та гори. Найвища точка – г. Кінабалу на хребті Крокер (4101 м; о-в Калімантан). Через центр. частину п-ова Малакка проходить хребет Тітіванґса (г. Ґунунґ-Таган, 2187 м). Мис Піай – крайня пд. точка континент. Євразії. Клімат екваторіальний, жаркий і вологий. Протягом року т-ра +25–27 °С. Щорічні опади становлять 1500–2000 мм, у горах – 5000 мм. У М. – густа річк. мережа. Найдовші річки: Раджанґ (760 км, Саравак), Кінабатанґан (560 км, Сабаг), Паганґ (435 км); найбільші природні озера: Бера, Чині; на р. Кенір – однойм. водосховище (усі – п-ів Малакка). Розвідано значні поклади нафти, природ. газу, олов’яних (М. за їхнім видобутком і виплавленням олова відповідно посідає 10-е і 4-е м. у світі) й титан. руд, золота. Ростуть тропічні ліси (займають 58,2 % тер.). На п-ові Малакка – бл. 8,5 тис., у Сх. М. – бл. 15 тис. видів судин. рослин. У лісах росте рафлезія – найбільша квітка у світі (діаметр бл. 1 м). Водяться 210 видів ссавців (індокитайський тигр, димчата пантера, малазійський ведмідь, суматранський носоріг, чепрачний тапір, мунтжак, індійська зебра, кабан, бородата свиня, ґаур, азіатський слон, калімантанський орангутанг, гібон Мюл­лера, макака, носач, посріблений лутунг, лінивець), 250 видів рептилій (150 видів змій і 80 видів ящірок), 150 видів жаб, понад 600 видів птахів і бл. 1 тис. видів комах. У прибереж. мор. акваторіях здійснюється вилов риби та видобуток морепродуктів. Нац. парки: Таман-Неґара, Кінабалу, Ґунунґ-Мулу та ін. М. – індустріально-аграрна кра­їна з економікою, яка інтенсивно розвивається. 2016 ВВП на душу насел. склав 27 тис. дол. США. На сферу послуг припадає 47,6 %, на пром-сть – 42,3 %, на сільс., ліс. і рибне госп-ва – 10,1 %. Розвинені гірничовидобувна, металург., нафто- і газопереробна, нафтохім., хім. (натурал. каучук, синтет. смоли та каучук, пластмаси, мінерал. добрива), фармацевт., парфюмер­но-космет., електронна й електротех. (М. – один із найбільших виробників у світі напівпровідників, інтеграл. мікросхем, побут. кондиціонерів, аудіо-, теле-, відео- та фотоапаратури, мобіл. телефонів, комп’ютерів і комплектуючих до них), маш.-буд. (країна виготовляє влас. автомобіль «Proton», мотоцикли, скутери, складає с.-г. техніку; працюють великі суднобуд. і судноремонтні підпр-ва), деревообробна, текстил., швейна, взуттєва, харч. (понад 40 % заг.-світ. випуску пальм. олії; малазій. підпр-ва також випускають кокос. олію, консервують фрукти, переробляють рибу та мореподукти) пром-сті. Місц. жит. займаються різноманіт. кустар. ремеслами: плетіння, виготовлення тканин батик і сонгкет, ювелір. виробів зі срібла, сувенірів з олова тощо. Основу аграр. вироб-ва становить рослинництво. У М. вирощують рис (осн. продовольча культура); дуріан, рамбутан, пуласан, манґустан, салак; ананаси, банани; чорний перець, гвоздику, мускат. горіх та ін. прянощі; олійні, кокос. і арек. пальми, гевеї, кеш’ю, тютюн, цукр. тростину. Є кілька сучас. тваринниц. комплексів, лісозаготівел. госп-ва. Щорічно М. відвідують понад 20 млн туристів. Країна експортує продукцію електрон. і електротех. пром-сті, прилади й устаткування, хімікати та гумотех. вироби, розріджений газ, нафту та нафтопродукти, пальм. олію, кольор. і чорні метали, натурал. каучук, ліс-кругляк, пиломатеріали. Осн. торг. партнери: Китай, Синґапур, Японія, США, Тайланд, Індонезія, країни ЄС, Пд. Корея. Довж. автошляхів понад 98 тис. км, залізниць – 1,8 тис. км. Мор. порти: Келанґ (аванпорт Куала-Лумпура), Тан­джунґ-Пелепас, Джогор-Бару, Джорджтаун. М. визнала незалежність України 3 січня 1992; дипломат. відносини між двома країнами встановлено 3 березня того ж року. У серпні 2002 у Куала-Лумпурі відкрито Посольство України в М. (від 2016 посол – О. Нечитайло), у вересні 2004 у Києві – Посольство М. в Україні (від 2016 посол – Д.-А. Бачі). 13–16 липня 2003 в Україні з офіц. візитом побував прем’єр-міністр Федерації М. Магатгіра Могамад (відвідав Київ, де зустрівся з Президентом України Л. Кучмою, а також Одесу та Крим), 3–5 серпня 2016 у М. – Президент України П. Порошенко. У січні–квітні 2016 заг. обсяг зовн. торгівлі між М. і Україною становив 89,37 млн дол. США: малазій. імпорт (електр. машини – 28,2 %, жири та олія – 27,1 %, ядерні реактори, котли, машини – 10,9 %, какао та продукти з нього – 7,4 %, каучук і гума – 6,6 %, різні харч. продукти – 3,1 %) – 55,59 млн, укр. експорт (жири й олія – 67 %, зерн. культури – 15,7 %, електр. машини – 4,3 %, овочі – 4 %) – 33,78 млн. Здійснюється наук.-тех. співроб-во у галузі аерокосміч. технологій, медицини, біо- і ядер. технологій, аграр. наук. У вересні 2000 за допомогою укр. ракетоносія «Дніпро-1» виведено на орбіту малазій. супутник «Тіунгсат-1», 2009 за допомогою укр. ракетоносія «Зеніт-ЗслБ» – малазій. супутник «Меасат-1р».

О. О. Бейдик

Статтю оновлено: 2017