КОСТРУ́БА Петро Петрович (25. 05. 1903, с. Стара Ягільниця, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 19. 04. 1979, Львів) – мовознавець. Брат Т. Кос­труби. Канд. філол. н. (1947). Закін. Львів. ун-т (1930). Учителював; 1940–41 викладав у Львів. ін-ті рад. торгівлі у Львів. ун-ті (з перервою): 1944–47 – зав., 1956–66 – доц. каф. укр. мо­ви. 1947 репрес., покарання відбував у м. Анжеро-Суджен­ськ (Кемеров. обл., РФ). Реабіліт. 1956. Наук. дослідж.: фонетика, фонологія, синтаксис сучас. укр. літ. мови. Брав участь в укладанні пр. «Сучасна україн­ська літературна мова» (К., 1969–73, кн. 1–5).

Пр.: Висловлення як основна одиниця живої мови // Пит. укр. мовознав­ства. 1958. Кн. 3; До питання про поняття і класифікацію неповних речень // Там само. 1960. Кн. 4; Про сис­тему приголосних фонем сучасної укра­їнської літературної мови // Там само. 1962. Кн. 2; Фонетика сучасної української літературної мови. Л., 1963. Ч. 1.

Літ.: Ключковський Б. Фонологічна концепція Петра Коструби // Укр. філо­ло­гія: досягнення і перспективи. Л., 1994.

З. М. Терлак