Коструба Теофіль Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коструба Теофіль Петрович

КОСТРУ́БА Теофіль Петрович (26. 05. 1907, с. Стара Ягільниця, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 03. 03. 1943, Львів) – історик, богослов, літе­ратурознавець. Брат П. Костру­би. 1922 вступив до Чортків. г-зії, яку залишив через важку хворо­бу. 1924–28 займався самоосві­тою та громад. діяльністю. 1930 склав екстерном іспити на атес­тат зрілості в Академ. г-зії у Льво­ві, 1935–39 навч. на філос. і бо­гослов. ф-тах Львів. ун-ту (магістер. робота присвяч. грамотам князя Лева). Знав 11 мов. Входив до складу істор.-джере­лозн. та старої і нової укр. істо­рії комісій НТШ, ініціював проведення 1936–37 не­офіц. семінару з історії України для студентів-українців Львів. ун-ту. Пе­реклав сучас. укр. мовою низку давніх істор. джерел, зокрема «Опис Скитії» Геродота, «Галиць­ко-Волинський літопис», «Повість минулих літ» (деякі з них опубл.); уклав підручну бібліографію з укр. історії (1938). Спів­працював із ред. катол. вид. – ж. «Поступ» і «Хліборобський шлях», г. «Нова зоря». Співвида­вець альманаху «За велич нації», ред. кількох вип. «Літера­тур­ної скарбниці», «Доброї книж­ки» (Львів), «Української книжки» (Жовква). Також вміщував пу­блікації у часописах «Дзвони», «Добрий пастир», «Наша культу­ра», «Життя і знання», білорус. пресі та ін. Автор вступу до 2-го вид. «Антології українського католицького письменства», що не вий­шла друком через окупацію 1939 Галичини рад. військами (її текст опубл. у ж. «Життя і слово»). Після приєднання Зх. України до УРСР відмовився від пропозиції очолити каф. середньовіч. істо­рії України у Львів. ун-ті та вступив до новіціату ЧСВВ. 1940 та­ємно рукопокладений у священики митрополитом Андреєм Шептицьким, відтоді мешкав у монастирі св. Онуфрія (Львів). Важко хворів, перед смертю склав чернечі обіти під іменем Тео­досій.

Пр.: Матеріяли до історії м. Чорткова. Л., 1929; Гетьман Іван Скоропадський (1708–1722). Л., 1932; Володимир Великий – будівничий української держави: У 950-ліття хрещення України. Станиславів, 1937; Православне духо­венство. Л., 1937; Унія й православ’я в українській історії І пол. ХІХ ст. Л., 1937; Історія України. Кн. 1–4. Станиславів, 1938; Найдавніша згадка про Бойківщи­ну (З початку ХІ століття). Самбір, 1938; Наші мученики за Унію (Як Московщина нищила Унію). Станиславів, 1938; На­риси з церковної історії України Х–ХІІ ст. Л., 1939; Торонто, 1955; Віра наших предків. Інсбрук, 1946; Нарис історії України. Торонто, 1961; Як Москва нищила українську церкву. Торонто, 1961.

Літ.: Мох О. Теофіл Коструба: Уче­ний праведник. Торонто, 1952; Домбро­в­ський О. Семінар історії України при НТШ у тридцятих роках: світлій пам’яті історика Теофіля Коструби // УІ. 1973. № 1/2; Його ж. Теофіль Коструба – людина-історик-енциклопедист // Вісн. НТШ. 1995. № 12/13; Калакура Я. Тео­філь Коструба (1907–1943) – історик, видавець // Визначні постаті Терно­пілля: Біогр. зб. К., 2003.

М. М. Комариця

Стаття оновлена: 2014