Малин | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Малин


Малин

МА́ЛИН – село Млинівського району Рівненської області. Від 2016 Малин. сільс. рада (підпорядк. також с. Підгай) входить до складу Острожец. об’єднаної територ. громади. Знаходиться за 34 км від райцентру та за 23 км від залізнич. ст. Гнідава. Пл. 12,8 км2. За переписом насел. 2001, у селі мешкали 417 осіб; станом на 2016 – 350 осіб; переважно українці. Вперше згадується у писем. джерелах 1444. Від 1545 село належало панам Михайлу та Соколу Єловичам. Після 3-го поділу Польщі 1795 М. відійшов до Рос. імперії. У 19 – на поч. 20 ст. – волос. центр. Дубен. пов. Волин. губ. Поступово тут сформувалася значна чеська громада. 1911 мешкали 932 особи, функ­ціонували ремісн., 2- та 1-класна школи, фельдшер. пункт, працю­вав паровий млин. Під час 1-ї світ. війни село у вересні 1915 контролювало австро-угор. військо. За Ризьким мирним договором 1921, М. повернули Поль­щі. Від 1939 – у складі УРСР. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 27 червня 1941 до 8 лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 13 липня 1943 у церкві, клунях, стодолах, школі, житл. будинках польс. поліція спільно з нацистами спалила бл. 650 чехів і майже 200 українців. До 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Нині у М. – заг.-осв. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Діє Микол. церква УПЦ КП. Встановлено пам’ят­ники жертвам Малин. трагедії та воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уроджен­ців – поетеса, прозаїк М. Мо­роз. З М. пов’язані життя та діяльність громад. діяча, лікаря-радіолога, дійс. чл. НТШ Л. Мостовича та жи­вописця, засл. художника Ук­ра­їни Л. Гопанчука.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914). Вінніпег, 1986. Т. 2; Млинівщина на межі тисячоліть. Фрагменти літопису від давнини до сьогодення. Лц., 2001.

Статтю оновлено: 2017