Малинський район | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Малинський район


Малинський район

МА́ЛИНСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у східній частині Житомирської обла­сті. Межує на Пн. з Народиц., на Пн. Зх. і Зх. – з Коростен., на Пд. Зх. – з Володарсько-Волин., на Пд. – з Радомишл. р-нами Житомир. обл., на Сх. – з Іванків. і Бо­родян. р-нами Київ. обл. Утвор. 1923. Процес формування меж р-ну тривав до 1967. У різні роки до М. р. були приєднані села лік­відов. Базар. і Чоповиц. р-нів і частини тер. нинішніх Радомишл. і Коростен. р-нів. Від 1932 – у складі Київ., від 1937 – Житомир. обл. Під час голодомору 1932–33 померли понад 1,2 тис. осіб. Жит. зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. В оборон. і наступал. боях на Малинщині загинули бл. 4,7 тис. рад. воїнів, зокрема Герої Рад. Союзу В. Алексухін, І. Бармін, В. Вайсер, О. Єгоров, П. Захарченко. Взимку 1943 під час боїв тут відзначився повний кавалер ордена Слави М. Іванов. Нацисти повністю знищили села Бабина Лоза, Першотравневе, Сичівка. На фронтах 2-ї світ. війни загинули 6430 жит. р-ну. 2016 с. Жовтневе перейменували на с. Маклаївка, с. Крупське – на с. Студень, с. Червоний Плуга­тар – на с. Косня. Пл. 1,4 тис. км2. За переписом насел. 2001, у М. р. проживали 51 997 осіб (складає 87,7 % до 1989); станом на 1 березня 2017 – 18 716 осіб (без міста обл. значення Ма­лин, яке виконує функції райцен­тру); переважно українці. У скла­ді р-ну – смт Гранітне та Чоповичі, 101 сільс. насел. пункт. Ле­жить у межах Поліської низовини, у зоні мішаних лісів. По­верхня – низовинна моренно-зандр. рівнина з чергуванням плоских і горбистих ділянок. Корисні копалини: граніти, ільменіти, габро, лабрадорити, червона глини, пісок, торф. Осн. річки (усі – бас. Дніпра): Тетерів з притокою Вирва, Звіздаль, Кам’янка, Ірша з притоками Тростяниця, Візня. Споруджені водосховища: Малинське (740 га), Ворсівське (112 га), Пиріжківське, Лумлянське, Нововороб’ївське. Ґрунти переважно дерново-підзолисті глинисто-піщані. Об’єкти природно-заповід. фонду (усі – місц. значення): заказники Галове (15 га), Клунище (27 га), Щуче (45,5 га; усі – гідрол.), Гамарня (336 га, ландшафт.); лісо- парк. зелена зона з різновік. дубово-сосн. і м’яколистяних насаджень (Малин. лісництво). Гол. підпр-ва: Малинський каменедробильний завод, ПАТ «Пинязевиц. кар’єр», вироб. підрозділ «Пинязевиц. кар’єр» ПАТ «Укр. залізниця» (обидва виробляють щебеневу продукцію), підпр-ва «Граніт», «Граніт ЛТД», «Полісся» (усі виготовляють блоки габро, деталі пам’ятників і бруківку), «Лівіна», «Мегаліскомплекс», «Тандем» (усі – деревообробні), «Юнігран-Сервіс» (вибух. речови­ни), «Брикетмал» (буд. матеріали), Ф-ка натурал. косметики «Ельфа». Працюють 22 с.-г. підпр-ва (найбільші: «Малинівське», «Малинський бекон», «Українка Агро»), які вирощують зернові, зернобобові культури, ріпак, розводять велику рогату худобу молоч. і м’ясної порід, свиней, овець. Розвинене бджільниц­тво. У М. р. – 23 заг.-осв. навч. і 5 дошкіл. закладів, Малин. лісотех. коледж (с. Гамарня); 16 Будинків культури, 41 клуб, Центр. рай. ім. В. Скуратівського, 3 селищні та 39 сільс. б-к, Малинський історико-краєзнавчий ме­моріальний комплекс; 34 фельд­шер. і 4 фельдшер.-акушер. пунк­ти, 6 сільс. і 2 селищні амбулаторії, Чоповиц. терапевт. відділ. № 2. Виходять газети «Малинські новини» (міськрай.) та «Соборна площа». Нині функціонують нар. аматор. колективи: хор «Ветеран», хор працівників куль­тури «Серпанок», фольклорно-етногр. ансамблі «Дібрівчанка» й «Ойдаграй»; зразк. – дит. хореогр. колектив «Скайленд». Реліг. громади: УПЦ МП – 31, УПЦ КП – 7, РКЦ – 7, протестант. спрямування – 6. Діють монастирі Афон. ікони Божої Матері (жін.) та Казан. ікони Божої Матері (чол.). На держ. обліку перебувають 64 пам’ятки історії та 14 пам’яток археології. 1973 побл. с. Сичівка В. П’ясецький відкрив мустьєр. стоянку Рихта. Пам’ят­ки арх-ри: церква Казан. ікони Божої Матері у с. Будо-Вороб’ї (1898), Свято-Микол. церква у с. Ворсівка (1850), Свято-Михайлів. церква у с. Старі Вороб’ї (1897), залізнич. вокзал (1902) і Свято-Троїц. церква (1942) у Чо­повичах, Свято-Михайлів. церква у с. Українка (1898). Серед видат. уродженців – економіст, чл.-кор. і віце-президент НААНУ М. Сичевський, вет. лікар, чл. НААНУ В. Хоменко (с. Скурати), еко­номіст М. Барановський (с. Жа­боч), лікар-педіатр К. Грищенко (с. Мар’ятин), фахівець у галузі автомоб. транспорту О. Ігнатен­ко (с. Українка), фізик М. Мойсе­єнко (с. Шевченкове), фахівець у галузі механізації та автоматизації М. Фещенко (с. Буки), філо­соф, політолог В. Баранівський (с. Барвінки), філософи М. Дученко (с. Шевченкове), В. Скуратівський (с. Скурати), філософ, богослов В. Ільїн (с. Владівка), історики М. Лавринович (с. Бар­вінки), В. Хоменко (с. Владівка), археолог Є. Черненко (с. Буда-Вороб’ї), правознавці В. Прокопенко (Чоповичі), В. Стретович (с. Забране), педагог О. Хорошковська (с. Старі Вороб’ї); письменники Н. Комашня (Гранітне), П. Костюченко (с. Головки), В. Ля­хевич (с. Липляни), Л. Письмен­на (Чоповичі), поет В. Сташук (с. Сав­луки); живописець, нар. художник УРСР С. Кириченко, скульптор, нар. художник України В. Фещенко (обидва – Чоповичі), живописець В. Захарченко (с. Ялцiвка); архітектори А. Доб­ровольський (дійс. чл. Академій арх-ри СРСР і УРСР, АМ СРСР; с. Буки) і М. Костюченко (с. Головки); актриса, нар. арт. України Р. Недашківська (с. Старі Во­роб’ї), військ. диригент, засл. діяч мист-в УРСР Л. Дідковсь­кий (с. Недашки), співаки, засл. арт. України В. Горай (с. Різня), М. Лазука (с. Устинівка), С. Стар­ченко (с. Барвінки); учасники 2-ї світ. війни Герой Рад. Союзу І. Заклюка (с. Ксаверів) і повний кавалер ордена Слави М. Венгель (с. Тарасівка). 1914 Київ. гу­берн. земством для орг-ції с.-г. дослід. станції у с. Федорівка, яка вивчала місц. піщані ґрунти, ступ. їх родючості та вплив мінерал. добрив на врожайність кар­топлі, був запрошений О. Засухін. У післявоєнні роки заст. дир. Малин. лісотех. технікуму працю­вав Герой Рад. Союзу О. Балясников.

Літ.: Студінський В., Студінська Г., Живицький О. Малинщина: економічно-екологічний аспект. Малин, 1995; Малинщина у просторі і часі: Мат. Всеукр. наук.-краєзн. конф. 25–27 вересня 1996. Малин, 1996; Тимошенко В., Грищенко Є., Кондратюк Р. Історія споживчої кооперації Малинщини. Малин, 1999; Костриця М., Музика Н., Опалинська М. Малинський район: Географічний нарис для учнів. Ж.; Малин, 2000; Некрашевич Л., Цех Г. Малинщина про­понує. Малин, 2001; Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю., Тимошенко В. І. Історико-географічний словник Малинщини. Малин, 2005; Тимошенко В., Хомутецький В. Малинщина: хроніка подій. Малин, 2005; Голодомор на Малинщині 1932–1933 рр. Малин, 2008; Кулаківський В. Нариси з історії мого краю. К., 2008; Костриця М. М., Костриця М. Ю. Житомирщина туристична: Краєзнавчі нариси. Ж., 2009; Студінський В. Історія Малинщини з найдавніших часів до початку 21 ст.: Навч. посіб. Малин, 2010.

Статтю оновлено: 2017