Костюк Платон Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Костюк Платон Григорович

КОСТЮ́К Платон Григорович (20. 08. 1924, Київ – 10. 05. 2010, там само) – нейрофізіолог. Син Гри­горія, брат Олександра, батько Оле­ни Костюків. Д-р бiол. н. (1957), проф. (1961), акад. НАНУ (1969), АМНУ (1994), РАН (1974). Чл. Нiм. академiї природознав­цiв «Леопольдiна» (1966), АН Че­хословаччини (1990), Угор. АН (1990). Герой Соц. Праці (1984), України (2007). Засл. діяч н. і т. України (2004). Держ. премія України в галузі н. і т. (1976, 1992, 2003). Держ. премія СРСР (1983). Премії ім. О. Богомольця АН УРСР (1987), ім. І. Павлова (1960), ім. І. Сеченова (1977) АН СРСР. Золоті медалі ім. В. Вер­надського НАНУ (2004), ім. І. Се­ченова РАН (2009). Ордени «За заслуги» 3-го (1993), князя Яро­слава Мудрого 5-го (1998) ступ. Держ. нагороди СРСР. Закiн. Київ. ун-т (1946) i мед. iн-т (1949). Від 1946 працював у Київ. ун-ті: від 1956 – зав. вiддiлу заг. фізіо­логії Iн-ту фiзiологiї; від 1958 – зав. вiддiлу заг. фiзiологiї нерв. системи, 1966–2010 – дир. Iн-ту фiзiологiї НАНУ (Київ); водночас 1982–2010 – засн. і зав. каф. мембран. бiофiзики Київ. вiд­дiл. Моск. фiз.-тех. ін-ту; 1992–2010 – засн. і дир. Мiжнар. центру молекуляр. фiзiологiї НАНУ (Київ), а також від 2000 – засн. і зав. каф. молекуляр. і клітин. фі­зіології ЮНЕСКО при Центрі. Акад.-секр. Відділ. фізіології АН СРСР (1975–88). Віце-президент НАНУ (1993–98). Голова Укр. фі­зіол. т-ва (1968–2010). Засн. і гол. ред. ж. «Нейрофизиология» (1969–88), гол. ред. ж. «Допові­ді Національної академії наук України» (від 1993). Депутат (1980–90), Голова (1985–90) ВР УРСР. Наук. дослідж. у галузях нейрофізіології, молекуляр. біо­логії та клітин. біофізики. Вивчав нейронні системи, які здій­сню­ють керування мотор. актив­ні­стю організму, вісцерал. функ­ці­ями та беруть участь у передаванні соматосенсор. інформації. Обґрунтував нейронні схе­ми спі­нал. сегментар. механізмів, кор­тико-, рубро-, ретикулос­пінал. низхід. систем, пропріоспінал. міжнейрон. зв’язків і низ­ки стов­бур. механізмів. Досліджував мембранні й молекулярні механізми нерв. процесів; застосував мiкроелектрод­ну технiку для дослiдж. струк­турно-функцiон. орг-цiї нерв. цент­рiв та бiофiз. i молекуляр. механiзмiв збуджен­ня й гальму­вання у нерв. клiти­нах; розробив методику внутр.-клiтин. дiа­лiзу соми нерв. клiти­ни (метод Костюка), що дала змогу варію­вати склад зовн.- і внутр.-клітин. середовища ней­рона та вивчати роль компонентів зазначених середовищ у збудженні й гальмуванні нерв. клітин. Зробив ва­гомий внесок у дослідж. гомеостазу іонів каль­цію в нерв. клі­тинах і його пору­шень при мозк. патології, ішемії, гіпоксії, епілепсії, цукр. діабеті, больових син­дромах, фенілкетонурії, хво­робі Альцгеймера. Написав автобіогр. кн. «Над океаном времени» (К., 2005).

Пр.: Двухнейронная рефлекторная дуга. Москва, 1959; Микроэлектрон­ная техника. К., 1960; Физиология цен­тральной нервной системы. К., 1971; 1977; Структура и функция нисходящих систем спинного мозга. Москва, 1973; Кальций и клеточная возбудимость. Москва, 1986; Calcium signal­lingin the nervous system. Chychester, 1995 (спів­авт.); Біофізика. К., 2001; 2008 (спів­авт.); Іони кальцію у функції мозку – від фізіології до патології. К., 2005 (спів­авт.); Внутрішньоклітинна кальцієва сигналізація: структури і функції. К., 2010 (спів­авт.).

Літ.: Платон Григорьевич Костюк: Биобиблиогр. указ. К., 1986; Виленский Ю., Шевко А. Бой идет не ради славы, а ради жизни // День. 2004, 18 авг.; Трахтенберґ І. «Океан» академіка Платона Костюка // Вісн. НАНУ. 2008. № 8; Галковская Т. Платон Костюк в научном мире звучит как пароль // ЗН. 2009, 5–11 сен.; Лук’янець О. О. Пам’яті академіка П. Г. Костюка // ФЖ. 2010. Т. 56, № 4.

О. О. Лук’янець

Стаття оновлена: 2014