Костюченко Іван Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Костюченко Іван Петрович

КОСТЮЧЕ́НКО Іван Петрович (31. 01(13. 02). 1910, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 29. 04. 1983, Харків) – актор. Чоловік Н. Тимошенко. Засл. арт. УРСР (1953). Закін. Харків. театр. технікум (1927; викл. А. Бучма, І. Мар’яненко). Відтоді до 1983 працював у Хар­ків. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка; водночас 1958–63 викла­дав у драм. студії при ньому. Зні­мався на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Ролі, зіграні К., відрізняються зваженістю мист. компонентів, нац. ге­роїч. характером із чітко окресленими поетич., романтич., тра­гедій. ознаками, сатиричністю із побут.-психол., ґротеск.-шар­жо­ваними і карикатур. елементами.

Ролі: Аркадій, Сергій Горлов, Степан Груша («Платон Кречет», «Фронт», «Приїздіть у Дзвінкове» О. Корнійчука), Колісник («Повія» за Панасом Мир­ним), Кирик («Навіки разом» Л. Дмитерка), Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Сірко («За двома зайцями» М. Ста­рицького), Дід Цибулька («Таблетку під язик» А. Макайонка), Журейко («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Макар Барильченко («Суєта» І. Карпенка-Карого), Жухрай («Як гартувалася сталь» за М. Островським), Семен Желєзнов («Васса Желєзнова» М. Горь­кого), Козловський, Харитонов («Російські люди» К. Симонова), Фернандо («Овід» за Е. Войнич), Вурм («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Яґо («Отелло» В. Шекспіра); у кіно – Лопух («Кінець Чирви-Козиря», 1957, реж. В. Лапокниш), Лук’ян («Гроза над полями», 1958, реж. М. Красій і Ю. Лисен­ко), Довбуш («Олекса Довбуш», 1959, реж. В. Іванов).

О. А. Седунова

Статтю оновлено: 2014