Київський Свято - Архангело - Михайлівський Звіринецький чоловічий монастир УПЦ МП - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Київський Свято - Архангело - Михайлівський Звіринецький чоловічий монастир УПЦ МП

КИ́ЇВСЬКИЙ СВЯ́ТО-АРХА́НГЕЛО-МИХА́ЙЛІВСЬКИЙ ЗВІРИНЕ́ЦЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Общину на тер. Звіринецьких печер засн. 1911 о. Валентином (Кротенком) на місці ймовір. розташування літопис. Звіринец. обителі, яку вважають попередницею Видубицького Свято-Михайлівського чоловічого монастиря. За сприяння князя В. Жевахова (див. Іоасаф) збудовано надпечер. храм із келіями. 1913 його престол освячено на честь Різдва Пресвятої Богородиці, а через півроку престол бічної межі храму освячено на честь святителя Іоасафа Бєлгородського. Тоді ж общину перетворено на скит Києво-Печерської Свято-Успенської лаври, що нараховував бл. 40 насельників. У 1930-х рр. обитель закрито (остан. настоятель – архімандрит Філарет), церкву Різдва Пресвятої Богородиці зруйновано. 1997 насельники Київського Свято-Троїцького Іонинського чоловічого монастиря почали відроджувати Звіринец. скит. Від 2009 – монастир із сучас. назвою. Нині діють храми на честь Різдва Божої Матері з нижнім приділом на честь святителя Іоасафа Бєлгородського і священномученика Іоасафа (Жевахова); архангела Михаїла (печерний); Усіх преподобних отців Звіринецьких та ікони Божої Матері «Усіх скорботних радість». Під кер-вом архімандрита Кассіана (Шостака) в обителі перебуває 7 насельників (5 ченців, 2 послушники). Святині – чудотворні ікони Божої Матері «Скоропослушниця», Звіринецька й «Усіх скорботних радість», мощі преподобних отців Звіринецьких (11–13 ст.).

Літ.: Каманинъ И. Звѣринецкія пещеры въ Кіевѣ (ихъ древность и святость). К., 1914.

Л. В. Журило

Стаття оновлена: 2013