Київський славістичний університет - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Київський славістичний університет

КИ́ЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т – приватний вищий навчальний заклад. Засн. 1993 як Київ. ін-т «Слов’ян. ун-т». Співзасн. – НАНУ, Укр. пед. ун-т, Київ. міськдержадміністрація. Сучасна назва – від 2001. У структурі Ун-ту – Ін-ти славістики та міжнар. відносин, економіки та упр., економіки та менеджменту, Пд.-слов’ян. (Миколаїв), слов’янознавства (Рівне), міжрегіонал. гуманітар. ф-т, філії (Черніг., Закарп. в Ужгороді, Бориспіл., Коцюбин., Обухів., Васильків.; усі – Київ. обл.), навч.-консультац. центр (Сімферополь). На його базі діє Укр. держ. славістич. центр НАНУ і Мін-ва освіти та науки України. В Ун-ті працюють 352 викл., з них – 25 д-рів і 138 канд. н. Серед відомих науковців – В. Наулко, І. Ільюшин, І. Стоянов, Е. Стоянова, Л. Гайдуков, В. Бруз, В. Гусєв, Т. Мейзерська, Н. Хазратова. Навч. бл. 8 тис. студентів (на денній формі – 3,6 тис. осіб). Осн. напрями наук. дослідж.: Україна та слов’ян. світ; історія, сусп.-політ. життя, економіка, культура, взаємини слов’ян. країн. Видає «Вісник Київського славістичного університету», ж. «Київська старовина», «Університет». Соц. база: 3 навч. корпуси, 3 гуртожитки, бази практики та відпочинку в м. Алушта (АР Крим), Карлові Вари (Чехія), Боярка (Київ. обл.). Президент – Ю. Алексєєв (від 1993).

В. І. Гусєв

Стаття оновлена: 2013