КИ́ЇВЩИНА — край на пів­ночі України, у басейні Дніпра, пере­важно на Прав­обереж­жі. У наш час тер. К. поділено між Київською областю, частково Черкаською областю, Він­ницькою областю та Житомирською областю. Пл. бл. 50 тис. км2, насел. бл. 6,2 млн осіб. На Зх. межує з Волин­ню, на Пн. — з Білорус­сю та Чернігівщиною, на Сх. — з Полтавщиною, на Пд. — з Одещиною, на Пд. Зх. — з Поді­л­лям. У фіз.-геогр. від­ношен­ні пн. частина лежить у зоні змішаних лісів, пд. — Лісо­степу. У гео­структур. від­ношен­ні тер. приурочена до Українського щита. Абсолютні висоти Придні­провської височини сягають 300 м. У її сх. частині виділяються Канівські гори. Є родовища всіх ві­домих металіч. корис. копалин, буд. матеріалів, а також дорогоцін. камі­н­ня, зокрема алмазів, топазів та бурштину. Значні лісові ресурси. Ката­строфа на Чорнобильській атомній електро­станції за­вдала великої шкоди природ. багатствам краю, особливо рекреац., ліс. і ґрунтовим.

У 6–8 ст. тер. сучас. К. була заселена протоукр. племенами древлян і полян. На поч. 9 ст. на цих землях утвор. Київ. князівство, яке згодом обʼ­єд­нало величезні тер. Київ. держави, що стала у 12 ст. могут. країною Європи. Саме в Київ. літописі (1187) вперше згадується і назва Україна, що по­значала Пере­яслав., Київ. і Черніг. землі. У 2-й пол. 15 ст. К. — воєводство Литви, а від 1569 — Польщі. За Андрусів. договором 1667 невелика частина К. з Києвом попала під зверх­ність Москви. У 17–18 ст. Пд. К. була ареною антипольс. заворушень, 1768 на К. роз­горталися осн. події Коліївщини. Після поділу Польщі 1793 більша частина К. стала Київ. губ. у складі Рос. імперії, а зх. її частина уві­йшла до Волин. губ.

З К. походять ви­значні держ. діячі Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа, нар. ватажки І. Гонта, М. Залізняк, поет Т. Шевченко, письмен­ники І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, М. Рильський, Г. Косинка, М. Драй-Хмара, П. Филипович, Л. Костенко, І. Драч, А. Малишко, М. Терещенко, спів­аки С. Гулак-Артемовський, І. Козловський, М. Донець, церк. діячі Д. Туптало, Полікарп (Сікорський), Никанор (Бурчак-Абрамович), малярі К. Білокур, І. Падалка, І. Їжакевич, композитори К. Стеценко, О. Кошиць, історик В. Антонович, лікар-патофізіолог О. Богомолець та ін.