КИЛИ́МНИК Олег Володимирович (13(26). 07. 1913, с. Старостіна Звенигород. пов. Київ. губ., нині Ямпіль Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. — 02. 02. 2001, Київ) — літературо­знавець, літературний критик. Доктор філологічних наук (1966), професор (1967). Член НСПУ (1948). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові і держ. нагороди СРСР. Закін. Одес. пед. ін­ститут (1939). Працював ученим секр., ст. н. с. Ін­ституту літ-ри АН УРСР (1946–52); завідувач кафедри літ-ри ВПШ при ЦК КПУ (1952–60) та ін­ституту культури (1965–94; усі — Київ); завідувач кафедри теорії і практики редагува­н­ня Укр. полігр. ін­ституту (Львів, 1960–65). Досліджував роз­виток укр. літ-ри 20 ст. Упорядкував «Твори» Дні­прової Чайки (1960), кн. «Олесь Досвітній» (1961), «Про Миколу Нагнибіду» (1971), «Михайло Шульга-Шульженко» (1976), «Про Івана Ле: Спогади, етюди, листи» (1985; усі — Київ). Деякі дослідж. К. пере­кладено рос., болгар., польс., франц., англ. мовами. Автор книги спогадів «З вершини літ» (К., 1988).