Килимник Степан Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Килимник Степан Іванович

КИЛИ́МНИК Степан Іванович (05(17). 01. 1890, с. Якушинці Вінн. пов. Поділ. губ., нині Вінн. р-ну Вінн. обл. – 10. 05. 1963, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – етнограф, історик. Дійс. чл. НТШ, УВАН. Закін. Вінн. учит. семінарію (1911), навч. у Феодосій. учит. ін-ті (нині АР Крим, 1919–20), закін. Харків. ун-т (1921). Учителював, працював бібліотекарем у органах Наркомосу Вінн. і Жмерин. р-нів на Поділлі, на Чернігівщині, викл. Ніжин. пед. ін-ту (Черніг. обл.). Брав участь у багатьох пед. з’їздах, нарадах, конф., друкував праці з педагогіки. Під час 2-ї світ. війни – політ. референт ОУН(б) у Вінн. обл. 1942 очолював групу вчителів-істориків у Вінниці, яка готувала підручник «Історія України», до якого написав розділ про козаччину. Від 1943 – на еміграції. Був чл. Укр. допомогового ком-ту, освіт. референтом в одному з таборів для переміщ. осіб в Австрії. Від 1949 – у Канаді. Автор наук. розвідок з історії, етнографії, фольклористики, літературознавства. Гол. праця – 6-томне етногр.-фольклорне дослідж. «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні» (Вінніпеґ, 1955, 1957, 1959; Торонто, 1962, 1963, остан. том лишився в рукописі; 1994 перевид. у Києві факсимільно у 2-х кн.) – містить записи зимового, весняного, літнього та осіннього циклів нар. свят і обрядів. Як історик досліджував діяльність князів Данила Галицького та Ярослава Мудрого, гетьманів Б. Хмельницького, І. Виговського й І. Мазепи. Підготував до вид. кн. «Мої спогади» та «Пізнай себе».

Пр.: Доба Мазепи // Самост. Україна. 1951–52; Землею українською: Король Данило. Буенос-Айрес, 1955; Вінниця. Буенос-Айрес, 1957; Землею українською: Вороновиця. Буенос-Айрес, 1957; Землею українською: Немирів. Буенос-Айрес, 1958; Землею українською: Містечка Красне та Ворошилівка. Буенос-Айрес, 1958; Світогляд гетьмана Мазепи // Альм. «Гомону України» на 1959 рік. Торонто, [б. р.].

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2013