МА́ХЕК Емануель-Емерик (07. 03. 1852, м. Самбір, нині Львів. обл. — 31. 07. 1930, Львів) — лікар-оф­­тальмолог. Професор (1898). Закін. Віден. університет (1877). Стажувався у Відні (1877–78) та Гайдельберзі (Німеч­чина, 1881). Від 1878 — у Яґел­лон. університеті (Краків, Польща): 1882–84 — доцент кафедри очних хвороб. 1884–92 мав приватну практику у Львові. 1892–1928 — керівник очного від­діл. Львів. заг. шпиталю; водночас 1898–1922 — керівник, 1922–30 — професор кафедри очних хвороб, 1906 — декан мед. ф-ту, 1921–22 — проректор Львів. університету. Спів­засн. часопису «Lwowski Ty­­godnik Lekarski» (1906). Президент Львів. лікар. товариства (1908). Наукові дослідже­н­ня: діагностика, клініка і лікува­н­ня катаракти, трахоми, туберкульозу очей; рентґенолокалізація сторон. тіл в оці; історія офтальмології. Описав хворобу райдуж. оболонки (хвороба Махека). За­пропонував методи пластики та хірург. лікува­н­ня птозу повік.