Кипріян Мирон Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кипріян Мирон Володимирович

КИПРІЯ́Н Мирон Володимирович (27. 07. 1930, м. Винники, нині у складі Львова) – художник театру, графік і живописець, реставратор. Син В. Кипріяна. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1978). Нар. художник України (1988). Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2010) ступ. Чл. НСХУ (1969). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1954; викл. І. Гуторов, В. Манастирський). Працював у Львові: від 1952 – кер. студії образотвор. мист-ва при Будинку вчителя; водночас провадив реставрац. роботи у Львів. театрі опери та балету, церквах Львівщини, каплиці трьох Святителів у Львові; художником-постановником у театрах: від 1954 – ляльок; від 1957 – укр. драм. театру ім. М. Заньковецької: від 1963 – гол. художником. Ініціював створення 1970 Музею театру ім. М. Заньковецької. Учасник худож. виставок від 1960-х рр. Персон. – у Львові (1994, 2000, 2005, 2010). Для сценогр. творчості К. характерне сучасне осмислення нац. форми. Оформив вистави: «Фауст і смерть» (1960) О. Левади, «Гайдамаки» (1964; 1988) за Т. Шевченком, «Король Лір» (1969), «Річард ІІІ» (1974) та «Отелло» (1985) В. Шекспіра, «Камінний господар» (1971) Лесі Українки, «В степах України» (1972) О. Корнійчука, «Украдене щастя» І. Франка, «Дами і гусари» О. Фредро (обидві – 1976), «Тил» М. Зарудного (1977), «Безталанна» (1987) І. Карпенка-Карого, «Маруся Чурай» за Л. Костенко, «Танго» С. Мрожека (обидві – 1989), «Народний Малахій» М. Куліша, «Павло Полуботок» К. Буревія (обидві – 1990), «Наталка Полтавка» (1991) І. Котляревського, «Ісус, Син Бога живого» (1994) В. Босовича, «Гуцулка Ксеня» (1997) Я. Барнича, «Кайдашева сім’я» за І. Нечуєм-Левицьким (2003), «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка (2009). Окремі роботи зберігаються у МТМК України, Музеї О. Корнійчука (обидва – у Києві), Музеї комедії ім. І. Франка у Парижі. Автор кн. «Все в минулому…» (Л., 2007) та поет. зб. «Весно моя, ти прекрасна» (Л., 2009).

Тв.: графіка – «Ігор» (1951), «Є. Лисайчук» (1958), «Василь» (1962), «А. Плохотнюк» (1969), «А. Маковецька», «М. Хшановська» (обидва – 1977); живопис – «Б. Стефанівський» (1958), «Л. Оприск-Садова» (1960), «Крим», «Мати», «Автопортрет» (усі – 1961), «О. Вергун-Камінська», «В. Маковецька» (обидва – 1978), «Квіти» (1978; 2000; 2004), «К. Городиський» (1992), «Я. Йосипишин» (2003); серія «З моїх мандрівок по Іспанії» (1986).

Літ.: Мирон Кипріян: Каталог. Л., 1994.

А. Г. Бабенко

Стаття оновлена: 2013