Киргизи - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Киргизи

КИРГИ́ЗИ – нація, основне населення Киргизстану. Проживають також в Узбекистані, РФ, Китаї (Кизилсу-Киргиз. автоном. округ у Сіньцзян-Уйгур. автоном. р-ні), Таджикистані (Мургаб. нохія Гірського Бадахшану і Джиргатал. р-н), Туреччині, Афганістані, Казахстані та ін. Заг. чисельність – бл. 4 млн осіб. Належать до пд.-сибір. (туран.) перехід. раси. Є нащадками кочових скотар. тюркомовних племен, які населяли тер. Центр. Азії та Пд. Сибіру у верхів’ї Єнісею. Перемігши уйгурів, єнісей. К. 840 створили Киргиз. каганат, експансія якого досягла тер. Алтаю, Приіртишшя, Туви і Сх. Саян. Після виникнення Монгол. імперії алтай. К. увійшли до її складу. Під час розпаду монгол. держав предкам сучас. К. довелося переселитися на Тянь-Шань, на тер. сучас. Киргизстану. Перші згадки етноніма «К.» в істор. джерелах датовано 3 ст. до н. е. За однією версією, він походить від слова «сорок» (киргиз. кырк), що стосується сорока племен, які об’єднав Манас – герой однойм. киргиз. епосу; за ін. – від словосполучення «червоні огузи». За реліг. сповіданням більшість становлять мусульмани-суніти, але частина К. зберігає також елементи доіслам. язичниц. світогляду; як і багато народів Сходу, К. святкують зороастрій. Новруз. Киргизька мова належить до киргиз.-кипчац. підгрупи кипчац. групи тюрк. мов, писемність сформована на основі кирилич. графіки. За переписом насел. 2001, чисельність К. в Україні становила 1128 осіб (75,7 % – міське насел.), з яких 208 рідною мовою назвали киргиз., 617 – рос., 221 – українську. Нині в Україні проживає бл. 300 громадян Киргизстану, зо-крема 24 студенти, які здобувають освіту в ВНЗах Харкова, Києва, Житомира, Дніпропетровська й Одеси. Від 2005 у Києві діє Киргизів в Україні міжнародне товариство.

Літ.: Абрамзон С. М. Киргизы и их этногенетические и историко-культурные связи. Ленинград, 1971; Фрунзе, 1990.

Т. Ж. Сарієв

Стаття оновлена: 2013