Кириківка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кириківка

КИ́РИКІВКА – селище міського типу Великописарівського району Сумської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Заводське та Петрівське. Знаходиться на лівому березі р. Ворскла (притока Дніпра), за 33 км від райцентру та за 90 км від обл. центру. Пл. 4,4 км2. Насел. 3326 осіб (2001, складає 86,1 % до 1989), переважно українці. Залізнична станція. У К. та її околицях виявлено поселення та курган. могильник доби бронзи (2 тис. до н. е.), могильник скіф. періоду (6–4 ст. до н. е.), сармат. поховання (2 ст. до н. е.), побл. с. Петрівське – 2 давньорус. городища. Засн. в остан. чв. 17 ст. укр. переселенцями з Наддніпрянщини. За нар. переказами, назва смт походить від імені осавула Кирика. Спочатку тут було 10 дворів. Згодом К. стала сотен. м-ком Охтир. полку, а в серед. 18 ст. – військ. слободою. 1732 вже було 267 дворів, у яких мешкало 1062 особи. Наприкінці 19 ст. побл. К. прокладено залізницю. 1912 П. Харитоненко розпочав буд-во цукр. з-ду (з перервами працював до серед. 2000-х рр.; у рад. часи на ньому виготовляли бл. 30 тис. т цукру за сезон). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 111 осіб). 1923–28 – райцентр. 1928–59 – у складі Охтир., від 1959 – Великописарів. р-нів; 1932–39 – Харків., від 1939 – Сум. обл. Від 17 жовтня 1941 до 9 серпня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Гітлерівці побл. К. створили концтабір для рад. військовополонених, 35 юнаків та дівчат вивезли на примус. роботи до Німеччини. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 847 кириківців, з них 334 загинули. Від 1957 – смт. 1959 у К. мешкало бл. 5,5 тис., 1970 – 5,2 тис., 1979 – 4,7 тис., 1999 – 3,5 тис. осіб. Нині у смт працюють ТОВи «Сумим’ясопром», «Кириків. хлібоприймал. підпр-во», «Кириків. техсервіс». У К. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, музей цукр. з-ду. Є пам’ятка садово-парк. мист-ва Кириків. парк. Встановлено обеліск Слави воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – музикознавець, композитор, диригент П. Маценко, генерал-хорунжий армії УНР А. Масляний.

Літ.: Негреба І. С., Курило С. І. Краю мій, надворсклянський: Істор.-краєзнав. нарис про Великописарівщину. С., 2003.

Т. Г. Голобородько

Стаття оновлена: 2013