Мальдзіс Адам Йосипович

Визначення і загальна характеристика

МА́ЛЬДЗІС Адам Йосипович (Мальдзіс Адам Іосіфавіч; 07. 08. 1932, с. Ро­­соли Вілен. воєводства, нині Гроднен. обл., Білорусь) — білоруський літературо­знавець, письмен­ник, критик, пере­кладач. Доктор філологічних наук (1986), професор (1990). Член СП СРСР (1965), Білорус. ПЕН-центру (1989). Державна премія Білоруської РСР ім. Якуба Коласа (1980). Закін. Білорус. університет (Мінськ, 1956). Працював секр. у радошковиц. рай. г. «Сцяг Ільіча» (1956–59); від 1962 — науковий спів­робітник, від 1981 — завідувач від­ділу білорус. дожовтн. літ-ри Ін­ституту літ-ри Білоруської РСР; 1991–98 — директор Нац. наук.-освіт. центру ім. Ф. Скорини (обидва — Мінськ). Президент Між­нар. асоц. білорусистів (1991–2005). Друкуватися почав 1954. Досліджує між­літ. взаємини, історію білорус. культури і літ-ри 17–19 ст., ви­вчає закономірності роз­витку нової білорус. літ-ри, її взаємозвʼязки з укр., литов. та польс. літ-рами, які роз­крив у працях «Творчае пабрацімства» (1961), «Падарож­жа ў XIХ стагод­дзе» (1969), «На скры­жаван­ні славянскіх традыцый» (1980), «Беларусь у люстэрку мемуарнай літаратуры XVIII стагод­дзя» (1982), «З літаратуразнаўчых вандрава­н­няў» (1987), написав роз­відку про укр. період життя білорус. поета Я. Барщевського (1969). У спів­­авторстві з Е. Мартиновою у зб. «Тарас Шаўчэнка і беларуская літаратура» (1964) опубл. ст. «Шаўчэнка і Жалігоўскі: З гісторыі беларуска-ўкраінска-польскіх сувязей». Брав участь у написан­ні 2-том. дослідж. «Гісто­рыя беларускай дакастрычніцкай літаратуры» (1969) і «Гісторыя беларускай савецкай літаратуры» (1977). Праці М. від­значаються глибиною наук. аналізу, оригінальністю викладу, новатор. під­ходами, блискучим стилем. Автор істор. повісті «Восень пасярод вясны» (1984). Укладач зб. «Зямля навагрудская, краю мой родны...» А. Міцкевича (1969) і «Творы» Я. Дили (1981). Ініціатор і ред. 6-том. біо­бібліогр. словника «Беларускія пісьмен­нікі» (1992–95) та інформ.-культур. бюлетеня «Кантакты і дыялогі» (1996–2002). Усі за­знач. твори ви­дані у Мінську. У літ.-публіцист. зб. «Шевченкова дорога в Білорусь» (Л., 2004) вміщена ст. М. «Сини землі білоруської — Кобзареві». Пере­кладав з польс. і болгар. мов.

Пр.: Традыцыі польскага асветніцтва ў беларускай літаратуры XIХ стагод­дзя. 1972; Таямніцы старажытных сховішчаў. 1974; Астравеч­чына, край дарагі… 1977; Францыск Скарына як прыхільнік зблі­­жэ­н­ня і ўзаемаразуме­н­ня людзей і на­­родаў. 1988; Жыцце і ўзнясен­не Уладзіміра Караткевіча: Партрэт пісьмен­ніка і чалавека. 1990; І ажываюць спад­­чыны старонкі: Выбр. 1994; Як жылі нашы продкі ў XVIII стагод­дзі. 2001; Вы­бранае. 2007 (усі — Мінськ).

Г. П. Пів­торак

Завантажити статтю