Мамут Муса

МАМУ́Т Муса (20. 02. 1931, с. Узунджи, нині Севастоп. міськради — 28. 06. 1978, Сімферополь, похов. у с. Донське Сімфероп. р-ну) — учасник кримськотатарського національного руху. 1944 депортов. з Криму в Узбеки­стан. У перші роки ви­гна­н­ня від голоду померли 2 його брати і 2 сестри. З 13-ти р. працював вантажником на пункті при­йому бавовни; від 1958 — на виробництві в м. Янгіюль (Ташкент. обл.). 1975 разом із дружиною та дітьми повернувся в Крим, при­дбав будинок у Донському, однак нотаріально оформити угоду місц. влада йому (як і майже 700 ін. родинам крим. татар) не до­зволила. 23 квітня 1976 за­арешт., 13 травня того ж року за звинуваче­н­ням у порушен­ні паспорт. режиму засудж. до 2-х р. увʼязне­н­ня. Покара­н­ня від­бував у м. Кременчук (Полтав. обл.). 1977 до­строково звільнений, проте влада знову від­мовила йому в прописці та вимагала, щоб М. залишив Крим. Числен­ні скарги до вищих ін­станцій, зокрема ЦК КПРС і РМ СРСР, залишилися без від­повіді. 20 червня 1978 проти нього порушено нову карну справу. М. заявив, що більше до рук обвинувачувачів живим не потрапить. 23 червня того ж року, коли до його будинку при­­йшов дільничий ін­спектор, щоб доправити до прокурора, він облив себе бензином і під­палив. Пере­буваючи в повній сві­домості в міській лікарні Сімферополя, М. пояснив, що здійснив самоспале­н­ня на знак протесту проти ущемле­н­ня прав і пере­слідувань крим. татар. Помер від опіків. Не­зважаючи на протидію та по­грози з боку влади й органів держ. без­пеки, у його похоронах взяли участь понад 1 тис. крим. татар. Про самоспале­н­ня М. згадував М. Джемілєв у листі до світ. спільноти, поет-дисидент і правозахисник Г. Александров присвятив йому поему «Факел над Крымом». А. Сахаров звернувся з листом до Л. Брежнєва та М. Щолокова з проха­н­ням надати гідну пенсію вдові М. та звернути увагу на дис­кримінацію крим. татар. Його імʼям на­звано вулиці та провулки в м. Ялта, Судак (обидва — Крим), с. Мирне (Сімфероп. р-н).

Завантажити статтю