Кирилівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кирилівка

КИРИ́ЛІВКА – селище міського типу Якимівського району Запорізької області, кліматичний і бальнео-грязьовий приморський курорт. Селищ. раді підпорядк. с. Лиманське. Знаходиться на півострів. плато (10 м над р. м.), що зі Сх. омивається Азовським морем і його лиманами: з Пд., Пд. Зх. і Зх. – Утлюцьким лиманом, з Пн. – Молочним лиманом. Відстань до Києва – 710 км, до обл. центру – 192 км, до м. Мелітополь Запоріз. обл. – 65 км, до залізнич. ст. Якимівка – 50 км. Пл. 16,54 км2. Насел. 1477 осіб (2001, складає 90,4 % до 1989), переважно українці. Засн. 1805 духоборами, яких сюди примусово переселили з Тамбов. і Воронез. губ. Рос. імперії. Назву село отримало від імені сина першого старости – Кирила Капустіна. 1838 у К. мешкало 130 осіб. На вимогу православ. духовенства 1841–43 цар. уряд переселив кирилів. духоборів на Кавказ. У селі залишилося кілька родин, які зреклися духоборства. Після 1864 у К. осіла частина козаків Азов. війська, які охороняли цю місцевість під час Крим. війни. Водночас у селі з’явилася значна група переселенців з Бердян. пов., оселилися колишні кріпаки з с. Ганнівка (нині Якимів. р-ну). 1864 тут було 50 дворів, у яких мешкало 330 осіб, 1884 – відповідно 100 і 743, 1915 – 168 і 1081. У 1890-х рр. селянин Ф. Наливайко після військ. служби у крим. м. Саки та ознайомлення з сакським грязелікуванням відібрав зразки кирилів. лиман. грязей і відвіз до губерн. лікарів. Так було виявлено, що грязі К. мають лікув. властивості. Ф. Наливайко навіть побудував на Молоч. лимані невелику грязелікарню, хоча перша офіц. установа такого типу з’явилася у селі лише в 1920-х рр. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 10 жовтня 1941 до 27 жовтня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Гітлерівці розстріляли 48 жит. села, 53 вивезли на примус. роботи до Німеччини. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 187 кирилівців. Від 1967 – смт. 1999 К. надано статус курорту заг.-держ. значення. Протягом 2005–10 до його складу приєднано села Азовське та Степок, внаслідок чого насел. зросло до 4 тис. осіб. 1970 мешкало бл. 1,4 тис., 1979 – 1,4 тис., 1999 – 1,6 тис. осіб. Нині у смт функціонують 5 рибопром. приват. підпр-в. У К. – заг.-осв. школа, школа-дитсадок; 2 Будинки культури, 2 б-ки; лікар. амбулаторія, фельдшер.-акушер. пункт; відділ. ощад. банку. На 20-кілометр. прибереж. смузі діють бальнеол. санаторій «Кирилівка», 360 баз відпочинку, 18 дит. оздоров. закладів. Є зоопарк, луна-парк, аквапарк «Острів скарбів». Відпочинок у К. сприяє відновленню та зміцненню центр. нерв. і серцево-судин. систем, лікуванню верх. дихал. шляхів, знижує запал. процеси в м’язах і суглобах, алергічні реакції, насичує кров киснем, йодом і хромом. Діє реліг. громада УПЦ МП. Зберігся парк, закладений на поч. 20 ст. (пам’ятка садово-парк. мист-ва місц. значення). Побл. К. – заказники заг.-держ. значення Коса Федотова (ландшафт.) і Молоч. лиман (гідрол.). Встановлено пам’ятники на честь 200-річчя К., рибалкам, воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світ. війни, Ю. Гагаріну, скульптури «Дівчина з веслом» і «Дівчина, яка грає в теніс».

Літ.: Каніболоцька В. П. Курорт Кирилівка. К., 1973; Гнєдашев В. Якимівський район на тлі Запорізької області. Мелітополь, 1998; Кирилловка: дни прошлые и настоящие. Х., 1999.

М. Т. Малишко

Стаття оновлена: 2013