Мандичевський Євсевій (Евзебій) Васильович
МАНДИЧЕ́ВСЬКИЙ Євсевій (Евзебій) Васильович (17. 08. 1857, Чернівці — 18. 07. 1929, м. Шульц побл. Відня) — композитор, диригент, музикознавець, педагог. Брат Аурори, Костянтина, Ераста, Катерини, Георгія Мандичевських. Навч. у Чернів. гімназії та муз. школі (1867–75; вивчав теорію музики і сольфеджіо у С. Воробкевича), нім. Т-ві сприяння муз. мистецтву (кл. скрипки В.-А. Гржималі, композиції — Є. Вінцента). У 14–17 років написав 2 струнні квартети, 20 п’єс для фортепіано, 15 пісень, 20 хорів та ін. Здобув премію на конкурсі молодих талантів у Ляйпцизі (Німеччина) за кантату «Сила гармонії». 1875 вступив на факультет германістики Віден. університету, де прослухав курс історії музики Е. Гансліка, композиції — Р. Фукса й Ґ. Ноттебома; познайомився з Й. Брамсом, з яким згодом товаришував. Давав приватні уроки музики. 1880–82 — хормейстер Віден. академії співу, водночас керував різними хорами, зокрема жін. хором «Евзебій Мандичевський», з яким виконував переважно акапельну італ. та нім. музику 16–18 ст. Від 1887 — архіваріус б-ки Товариства друзів музики, 1896–1921 — проф. Академії музики й сцен. мистецтва у Відні (вів класи інструментування, історії музики, композиції). Серед учнів — К. Бем, Г. Ґаль, Б. Кудрик, Г. Мандичевський, М. Негрю, А. Шнабель. Автор біогр. нарисів про Й. Брамса, К. Черні, К. Поля, Й. Штраусса. Упорядкував і видав тв. Й. Гайдна у 3-х т. (встановив точну кількість його симф.), Й. Брамса у 26-ти т., Л. ван Бетговена. За редагування пісень для «Повного зібрання творів Ф. Шуберта» у 3-х т. отримав ступінь д-ра філософії Ляйпциз. університету. Публікував статті у г. «Deutsche Kunst und Musikzeitung» (1890–1900), «Musical Time» (1901–08) та ін. Співавтор зб. «Легкі літургійні співи для чоловічих голосів, призначені для сільських церков» (Чц., 1894). Тв.: кантати — «Сила гармонії» (1873), «В країні буків» (1901); пісні — цикли «Зюлейка» (сл. Мірза-Шафи), «Сльози» (сл. А. Шаміссо); хори — «Ой, діброво» (сл. Т. Шевченка), «Місяцю-князю» (сл. І. Франка), «Оскресни, Бояне», «Марот», «Зозулька», «Кобзарська зірниця», «Наш рідний край», «Однако» (усі — сл. Ю. Федьковича); вокал. канон «І день іде, і ніч іде» (сл. Т. Шевченка); обробки укр. та румун. нар. пісень; «Літургія для мішаного хору в Фа мажорі» (1894), «Піснеспіви святої Літургії з грецьким текстом у Ре мажорі» (1897); аранжування нар. пісень; фортепіанні, вокал. та хор. твори для дітей.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Zweite Beethoveniana. Leipzig, 1887; 1925; Namen- und Sachregister zu Nottebohms Beethoveniana und Zweite Beethoveniana. Leipzig, 1888; Allgemeine deutsche Biographie. Karl Czerny: Versuch einer richtigen Würdigung // Deutsche Kunst und Musikzeitung. 1891. Vol. 18; Schubert-Pflege in der Gesellschaft der Musikfreunde. Vienna, 1912; Drei Meister Autographe. Vienna, 1923.
Рекомендована література
- Косма В. Еусебие Мандичевский // Румын. обозрение. 1957. № 2;
- Яцків О. Євсевій Мандичевський // Музика. 1975. № 3, 2;
- Ларіна О. Євсевій Мандичевський // Музика. 1997. № 1;
- Щербанюк Л. «Гідним похвали вважаю Мандичевського» // Буковина. 2002, 21 серп.;
- Акатріні В. Повернути втрачені імена: сім’я Мандичевських // Молодий вчений. 2015. № 7.
Завантажити статтю
Людина 
