МА́НІН Юрій Іванович (16. 02. 1937, Сімферополь — 06. 01. 2023, м. Бонн, Ніімеч­чина) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1967), член-кореспондент РАН (1990). Ленін. премія (1967), між­нар. премії ім. Ф.-Е. Нем­­мерса (1994), ім. Р. Шо­­ка (1999), ім. короля Фейсала (2002), ім. Я. Бейяї (2010), золота медаль ім. Л.-Е.-Я. Брауера (1987), медаль ім. Г. Кантора (2002). Орден «За заслуги перед Німеч­чиною» (2007, 2008). Закін. Моск. університет (1958), де за сумісництвом 1965–92 й працював професор кафедри вищої алгебри. 1960–92 — у Матем. ін­ституті РАН (Москва), де про­йшов шлях від м. н. с. до гол. н. с. від­ділу алгебри; 1992–93 — проф. Мас­сачусет. університету (м. Кембридж, США); 1993–2005 — спів­дир., від 2005 — проф. Ін­ституту ім. М. Планка (м. Бонн, Німеч­чина); водночас 2002–05 — проф. Пн.-Зх. університету (м. Еванстон, шт. Іл­лінойс, США). Осн. напрями дослідж.: алгебрична геометрія (зокрема й некомутативна), диференціал. рівня­н­ня, теорії кодів, чисел, категорій, матем. фізика, суперсиметрія, квант. групи, дзеркал. симетрія, квант. обчисле­н­ня.