Манойло Микола Федорович

Визначення і загальна характеристика

МАНО́ЙЛО Микола Федорович (08. 12. 1927, с. Манили, нині Валків. р-ну Харків. обл. — 22. 09. 1998, Харків) — спів­ак (баритон), педагог. Професор (1990). Народний артист УРСР (1971), СРСР (1976). Лауреат Всеукр. конкурсів вокалістів у Києві (1957, 1959; обидва — 1-а премія), Всесоюз. конкурсу вокалістів у Москві (1957, 2-а премія). Закін. Харків. консерваторію (1960; кл. П. Голубєва). 1958–87 — соліст Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка, водночас від 1980 — викладач, 1990–95 — завідувач кафедри сольного співу Харків. ін­ституту мистецтв. Досконало володів красивим голосом широкого діапазону, мав екс­пресивну манеру співу та артист. талант.

Партії: Микола, Остап («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка), Гнат («Назар Стодоля» К. Данькевича), Губанов («Комуніст» Д. Клебанова), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Томський («Пікова дама» П. Чайковського), Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Азіз, Оповід­ач («Один крок до коха­н­ня», «Волзька балада» Г. Жуковського), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Ріґолет­то, Амонасро, Яґо, Ренато («Ріґолет­то», «Аїда», «Отел­ло», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Рос­сіні).

Літ.: Григоренко Л. Спів­ає Микола Манойло // Прапор. 1960. № 2; Яворський Е. У світлі рампи // Муз. Україна. К., 1981; Ганзбург Г. Вспомним Николая Манойло // Панорама. 1999. № 3; Чепалов А. Записки «Призрака оперы». Х., 2012.

О. І. Чепалов

Завантажити статтю