Манойло Микола Федорович
Визначення і загальна характеристика
МАНО́ЙЛО Микола Федорович (08. 12. 1927, с. Манили, нині Валків. р-ну Харків. обл. — 22. 09. 1998, Харків) — співак (баритон), педагог. Професор (1990). Народний артист УРСР (1971), СРСР (1976). Лауреат Всеукр. конкурсів вокалістів у Києві (1957, 1959; обидва — 1-а премія), Всесоюз. конкурсу вокалістів у Москві (1957, 2-а премія). Закін. Харків. консерваторію (1960; кл. П. Голубєва). 1958–87 — соліст Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка, водночас від 1980 — викладач, 1990–95 — завідувач кафедри сольного співу Харків. інституту мистецтв. Досконало володів красивим голосом широкого діапазону, мав експресивну манеру співу та артист. талант.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Микола, Остап («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка), Гнат («Назар Стодоля» К. Данькевича), Губанов («Комуніст» Д. Клебанова), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Томський («Пікова дама» П. Чайковського), Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Азіз, Оповідач («Один крок до кохання», «Волзька балада» Г. Жуковського), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Ріґолетто, Амонасро, Яґо, Ренато («Ріґолетто», «Аїда», «Отелло», «Бал-маскарад» Дж. Верді), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
