Мануальна терапія

Визначення і загальна характеристика

МАНУА́ЛЬНА ТЕРАПІ́Я — метод лікува­н­ня руками су­глобів та мʼяких тканин опорно-рухового апарату. М. т., яка належить до альтернатив. медицини, синтезувала у собі остеoпатич., хіропракт. та ін. види впливів руками на хребет, су­глоби та мʼякі тканини. Перші згадки про М. т. зу­стрічаються в писем. джерелах народів Серед­земноморʼя та Індії (понад 2 тис. р. тому). Як самост. метод лікува­н­ня сформувалася на­прикінці 19 ст. у США. Масове профес. за­стосува­н­ня М. т. в Україні повʼязане з імʼям В. Сувака, який почав широко використовувати метод у серед. 1970-х рр. Із його ініціативи засн. першу в СРСР лаб. про­блем остеохондрозу хребта при Київ. мед. ін­ституті (1980–94), у якій роз­робляли, ви­вчали і за­стосовували методи М. т. при вертеброген. патології. Було встановлено, що М. т. хребта ефективна не лише при больових і корінцевих неврол. проявах, але й при судин. дистонії, деяких видах порушень серц. ритму, окремих функціонал. від­хиле­н­нях зорового аналізатора тощо. Це був період накопиче­н­ня даних про терапевт. можливості методу, зокрема В. Сувак роз­робив 5 оригінал. способів діагностики рівня ураже­н­ня хребта. М. т. успішно використовують у вертеброневрології. Точкою впливу М. т. є функціонал. блокува­н­ня хребцевого рухового сегмента. Вперше морфол. субстрат функціонал. блокува­н­ня в Україні ви­вчав 1986–98 В. Гонгальський. Основою функціон. блокува­н­ня є поруше­н­ня носій. здатності між­хребцевого диска внаслідок його травми, за­вчас. дегенерації (або хондрозу диска — складової остеохондрозу) із поруше­н­ням стабільності хребця, що знаходиться вище, його зміще­н­ня у межах фізіол. рухливості та фіксації в положен­ні під­вивиху. Клін. значе­н­ня мають асиметрії скелета, зокрема абсолютна або від­носна різниця довжини нижніх кінцівок, не-упорядковані навантаже­н­ня, наявність мʼязової дисфіксації тощо. Фіксація хребця в положен­ні під­вивиху при блокуван­ні хребцевого сегмента здійснюється за рахунок набряку мʼяких тканин між­хребцевих су­глобів, зокрема виростів синовіал. оболонки між­хребцевих су­глобів, їх вклине­н­ня в су­глобову щілину, а також унаслідок рефлектор. спазму прихребет. мускулатури з ультра­структур. ознаками «пере­скороче­н­ня» ділянок мʼязової тканини і по­ступового їх пере­родже­н­ня. Тривале функціон. блокува­н­ня су­проводжується болючими, рефлектор., корінцевими, сегментар., вегетатив., неврол. роз­ладами, судин. і вісцерал. проявами, що зумовлене рясною ін­нервацією кожного сегмента хребта. При блокуван­ні в хребцевому сегменті у нейрон. апараті від­повід. сегмента спин. мозку по­ступово роз­виваються незворотні зміни з ознаками ущерб. функціонува­н­ня вегетатив. ядер і соматич. нейрон. комплексів. М. т. при цьому є найбільш адекват. методом лікува­н­ня. З огляду на поліморфність клін. проявів викори­ста­н­ня М. т. можливе і доцільне в різних мед. спеціальностях, але винятково лікарями і після від­повід. під­готовки. За­стосува­н­ня методу без глибокого ро­зумі­н­ня біо­механіки хребта, установле­н­ня точного неврол., рентґенол. і біо­мех. (стосовно хребта) діа­гнозу не­припустимо. Слід також за­значити, що методи лікувал. масажу при захворюва­н­нях внутр. органів, нерв. системи тощо, а також вправля­н­ня кісток руками при вивихах і пере­ломах до М. т. не від­носять. Серед фахівців у галузі М. т. в Україні – М. Касьян, А. Клименко, Д. Коваль, Є. Копил, Ю. Ковшун.

Літ.: Сувак В. В. Ураже­н­ня серцево-судин­ної системи при остеохондрозі хребта // Мат. 10-ї під­сумк. наук. конф. молодих вчених і фахівців Київ. мед. ін­ституту. К., 1984; Касьян Н. А. Мануальная тепария при остеохондрозе позвоночника. Москва, 1985; Гонгальсь-кий В. В., Андрієнко Т. В. Зміни мʼязової тканини при вертеброген­них міофасціальних син­дромах // Нейрофізіологія. 1992. Т. 24, № 3; T. G. Bergmann, D. H. Peterson, D. J. Lawrence. Chiro-practic technique. New York; Edinburgh, 1993; Гонгальський В. В., Стеченко Л. А. Екс­периментальне моделюва­н­ня вертеброкардиального син­дрому // ФЖ. 1996; Гонгальський В. В., Мороз Н. Ф. Дистрофічний процес в тканинах хребта при моделюван­ні функціонального блокува­н­ня хребцевого рухового сегмента // ЛС. 1998. № 7; Гонгальський В. В., Амбарцумов Р. М., Копил Є. Г. При­скорений роз­виток дегенеративних змін у хребті при люмбагії у осіб молодого віку // Там само. 2001. № 5–6.

В. В. Гонгальський

Завантажити статтю