МАРАЗЛІ́ Григорій Григорович (25. 07(06. 08). 1831, Одеса — 01(14). 05. 1907, там само) — громадський діяч, меценат. З походже­н­ня грек. Закін. приват. пансіонат і юрид. від­діл. Рішельєв. ліцею в Одесі. Працював у канцелярії Кавказ. намісництва (1850–58, 1863–66), деякий час проживав у Парижі. 1867 повернувся до Одеси. Обраний гласним міської думи і чл. міської управи. 1871–72, 1873 і 1875 — в. о., 1878–95 — міський голова Одеси. Зробив. знач. внесок у роз­виток міста. За його головува­н­ня прокладено першу міську лінію конки (трамвая з кін­ною тягою) та лінію парового трамвая до Хаджибей. лиману, споруджено міський театр, комплекс лікув. закладу на Куяльниц. лимані (1886 профінансував будівництво барака для бідних хворих і церкви), від­діл. психіатр. лікарні, Павлів. будинок дешевих квартир, від­крито школу садівництва (на влас. дачі М.) та ін. На його кошти зведено або при­дбано і подаровано місту будівлі худож. музею, міської б-ки, першої у Рос. імперії бактеріол. станції (на якій працював І. Мечников), без­кошт. нар. читальні, низки нар. училищ, їдалень, притулків тощо. За­провадив власні імен­ні стипендії для студентів Новорос. університету. В Одесі встановлено памʼятник і мемор. дошки М. (на будинку, де мешкав, і приміщен­ні худож. музею), його імʼям на­звано вулицю.