Марґітич Іван Антонович
Визначення і загальна характеристика
МАРҐІ́ТИЧ Іван Антонович (04. 02. 1921, с. Велика Чингава, нині Боржавське Виноградів. р-ну Закарп. обл. — 07. 09. 2003, с. Пилипець Міжгір. р-ну Закарп. обл., похов. у рідному селі) — культурно-освітній і церковний діяч Мукачівської греко-католицької єпархії. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закін. Хуст. гімназію (нині Закарп. обл.), від 1941 навч. в Ужгород. богослов. академії. Член «Пласту» й ОУН. У липні 1942 заарешт. угор. окупац. військ. владою, у грудні звільнений на прохання єпископа греко-катол. Мукачів. єпархії. Богослов. студії завершив 1946. У тому ж році єпископом Т. Ромжею рукопоклад. на священика. Душпастирював у м. Рахів (Закарп. обл.). 1949 відмовився перейти у православ’я, продовжував здійснювати богослужіння та готувати молодих священиків на нелегал. становищі. 5 березня 1951 заарешт., 18 вересня того ж року засудж. до 25-ти р. таборів. Покарання відбував у Сибіру. Звільнений 1955. Повернувся до рідного села, працював у колгоспі, підпільно проводив реліг. обряди. 10 вересня 1987 висвяч. на єпископа Мукачів. греко-катол. єпархії. У січні 1991 папа Іван-Павло ІІ іменував його єпископом-пом. єпископа Мукачівсько-Ужгородського. Автор низки публікацій про єдність українського народу.
Рекомендована література
Завантажити статтю
