Кирилова Галина Миколаївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кирилова Галина Миколаївна

КИРИ́ЛОВА Галина Миколаївна (05(18). 03. 1916, м. Єкатеринбург, Росія – 24. 06. 1986, Київ) – артистка балету, педагог. Нар. арт. УРСР (1977), засл. арт. РРФСР (1940). Сталін. премія (1948). Закін. Ленінгр. хореогр. уч-ще (нині С.-Петербург, 1935; викл. А. Ваганова). Працювала 1935–42 у Ленінгр. Малому театрі опери та балету (виступала у виставах до 1946); від 1942 – у Ленінгр. театрі опери та балету ім. С. Кірова: 1956–61 – зав. трупи; 1961–70 – інспектор хореогр. уч-щ відділу навч. закладів Мін-ва культури РРФСР, водночас 1962–70 – викл. Моск. хореогр. уч-ща; 1973–74 – худож. кер. балету Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка, водночас 1972–86 – Київ. хореогр. уч-ща. Провідна класична балерина з яскравою лірико-драм. і комедій. грою, пластич. різноманітністю, кантиленою. Серед учнів – Т. Білецька, Т. Боровик, Я. Гладких, Є. Костильова, Г. Кушнерева, К. Родіонова, Н. Семизорова.

Партії: Мадлон («Фадетта» на музику Л. Деліба), Ліза («Марна пересторога» П. Гертеля), Попівна, Чортиця, Беатріче («Казка про Попа і наймита його Балду», «Удаваний наречений» М. Чулакі), Зіна («Прозорий струмок» Д. Шостаковича), Королева балу («Арлекінада» Р. Дріґо), Сванільда («Коппелія» Л. Деліба), Магуль-Мегері, Марія, Мірейль де Пуатьє, Ніна, Міліца («Ашик-Керіб», «Бахчисарайський фонтан», «Полум’я Парижа», «Кавказький бранець», «Міліца» Б. Асаф’єва), Одетта-Одилія, Аврора, Флоріна, Біла киця («Лебедине озеро», «Спляча красуня» П. Чайковського), Гамзатті, Повелителька дріад («Баядерка», «Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Раймонда (однойм. балет О. Глазунова), Параша, Цариця балу («Мідний вершник» Р. Ґлієра), Кривляка («Попелюшка» С. Прокоф’єва), Вакханка («Вальпургієва ніч» з опери «Фауст» Ш. Ґуно).

Літ.: Самойленко Л. Уроки прекрасного // Веч. Київ. 1976, 6 жовт.; Позднякова Е. Тайна лебедя // Правда Украины. 1979, 8 марта; Станишевский Ю. Очень «авторитетный» гала-концерт // ЗН. 1996, 21 сен.

Т. О. Швачко

Стаття оновлена: 2013