Маринич Олександр Мефодійович

Визначення і загальна характеристика

МАРИ́НИЧ Олександр Мефоді­йович (04. 09. 1920, с. Суботцi, нині Знамʼян. р-ну Кiровогр. обл. — 25. 08. 2008, Київ) — фізико-гео­­граф, геоморфолог, ландшафто­знавець. Дід О. Маринича. Доктор гео­графічних наук (1961), професор (1962), член-кореспондент НАНУ (1969). Заслужений діяч науки i т. України (1991). Держ. премiя України в галузi н. i т. (1993). Орден князя Яро­слава Мудрого 5-го ступ. (2001). Учасник 2-ї світової вій­ни. Держ. і бо­йові нагороди СРСР. Навч. у Київ. університеті (1937–41), закін. Казан. університет (1942). Працював 1947–71 та 1979–95 у Київ. університетi: 1956–71 — зав., 1979–95 — професор кафедри фiз. гео­графії, 1956–68 — декан геогр. ф-ту, 1968–71 — проректор з навч. роботи. 1971–79 — мiнiстр освiти УРСР, брав участь у сесіях ЮНЕСКО та наук. конф. з питань освіти у США й Японії. 1979–89 — керівник, 1989–91 — радник при дирекції Вiд­дiл. геогра­­фiї Iн-ту геофiзики АН УРСР (до 1981 — Сектор, 1980–83 — у під­порядкуван­ні Мор. гідрофіз. ін­ституту УРСР); 1991–2008 — спів­засн., радник при дирекції Iн-ту гео­­­графiї НАНУ (обидва — Київ). 1956–64 — віце-президент, 1964–95 — президент Укр. геогр. товариства; від 1994 — керівник Нац. комітету гео­­­графiв України. Наукові дослідже­н­ня: геоморфол. та ландшафтна структура Полiс. низовини, її походже­н­ня; принципи i методи фiз.-геогр. та природно-госп. ра­йонува­н­ня; походже­н­ня ярусностi рельєфу рiвнин; роз­робле­н­ня наук. основи рац. природокористува­н­ня в Українi. Автор низки статей в УРЕ (чл. гол. редколегії її 2-го вид.; 1972–85, т. 1–12), «Гео­графічній енциклопедії України» (ініціатор вид., вiдп. ред.; 1989–93, т. 1–3), ЕСУ (від 2001 — чл. гол. редколегії; усі — Київ).

Пр.: Українське Полiс­ся. Фізико-гео­­­графічний нарис. 1962; Геоморфология Южного Полесья. 1963; Физико-геогра­­фическое ра­йонирование Украинской ССР. 1968 (спів­­авт.); Фiзична гео­графiя Української РСР: Під­руч. 1969; 1982 (спiв­­авт.); Ландшафты и физико-гео­графическое ра­йонирование. Природа Украинской ССР. 1985 (спiвавт.); Исполь­­зование и охрана природной среды Сред­­него Придне­провья. 1986 (спiвавт.); Кон­структивно-гео­графические осно­­вы рационального природопользования в Украинской ССР: Киевское При­­дне­провье. 1988; Теоретические и ме­­тодические ис­следования. 1990 (спiв­­авт.); Методологические про­блемы со­­времен­ной гео­графии. 1993; Стацiонарнi геофiзичнi i геохiмiчнi дослiдже­н­ня ланд­­шафтiв Київського Полiс­ся. 1994; Проб­­леми ландшафтного різномані­т­тя Украї­­ни. 2000; Фізична гео­графія України: Під­руч. 2003; 2006 (спів­­авт.); усі — Київ.

Лiт.: Олександр Мефоді­йович Мари­­нич: Бiобiблiо­графiя. К., 1995.

А. І. Жуковський, С. Ю. Бортник

Завантажити статтю