МАРКЕ́ВИЧ Григорій Іпаті­йович (12(24). 12. 1849, с. Вороньки Лохвиц. пов. Полтав. губ., нині Чорнуського р-ну Полтав. обл. — 15. 04. 1923, Полтава) — журналіст, видавець, культурно-освітній і громадський діяч. Закін. Київ. духовну академію (1871). Працював викл. Катеринослав. семінарії (нині Дні­про); від 1888 — викладач та ін­спектор музики у Полтав. ін­ституті шляхет. дівчат. Згодом обраний гласним Міської управи. Був чл. театр. комісії Управи. Один з ініціаторів побудови памʼятника І. Котляревському у Полтаві (1903) та укр. школи його імені. Товаришував і листувався з Мирним Панасом та М. Лисенком. Від поч. 1900-х рр. роз­горнув вид. укр. книжок, заснувавши друкарню й видавництво «Книгарня Г. Маркевича». Видав твори І. Котляревського, Т. Шевченка, Лесі Українки, Панаса Мирного, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, А. Кащенка та ін., а також дит. книжки і під­ручники «Рідна мова. Український буквар з малюнками» О. Базилевича (1906), «Коротка граматика української мови» П. Залозного (ч. 1–2, 1906–13), альбом малюнків до поеми «Енеїда» І. Котляревського П. Мартиновича, «Оповідан­ня з історії України» Г. Коваленка, «Покажчик статей, уміщених в неоф. ч. “Полтавських єпархіальних ві­домостей” за остан­ні 25 років ви­да­н­ня з 1888 до 1913» І. Пясецького, муз. твори, зокрема ноти до «Заповіту» Т. Шевченка на музику Г. Гладкого (1909), пошт. картки «Українські геть­мани», «Українські письмен­ники», «Памʼятник І. Котляревському» та ін. 1905–07 спільно з М. Дмитрієвим, Г. Коваленком, Панасом Мирним видавав популяр. часопис «Рідний край». Написав істор. дослідж. «Виборче начало серед духовенства». 1917 у влас. друкарні видав «Кобзар» Т. Шевченка за найповнішим на той час 2-м ви­да­н­ням, здійсненим 1908 петрогр. Товариством ім. Т. Шевченка під ред. В. Доманицького. Ви­йшли також «метеликові» вид. поем «Кавказ», «Великий льох», «Іржавець» (усі — 1917), пʼєса «Назар Стодоля» (1918) Т. Шевченка. Писав вірші, збирав фольк­лор, був одним з організаторів і диригентом хору Полтав. муз.-драм. гуртка (1911–18).