Маркшейдерія, Маркшейдерська справа

Визначення і загальна характеристика

МАРКШЕЙДЕРІ́Я, Маркшейдерська справа (нім. Markscheiderei, від Mark — межа та scheiden — роз­діляти) — галузь гірничої науки і техніки, яка за­ймається просторово-геометричними зніма­н­нями у надрах Землі та на її поверх­ні з подальшим нанесе­н­ням на картах, планах, роз­різах, проекціях й інших графічних зображе­н­нях контурів корисних копалин, від­критих і під­земних гірничих виробок, місць проведе­н­ня геологорозвідувальних робіт, будівництва нових і ліквідації за­старілих обʼєктів гірничої промисловості. У світі тривалий час терміну «М.», який остаточно укорінився у 1-й пол. 20 ст., пере­дували терміни «під­земна геометрія», «гірське землемірство», «гірська топо­графія», «рудникова топо­графія», «маркшейдерське мистецтво», «гірська геодезія», «гірська геометрія». Маркшейдер. справа зародилася у стародавні часи разом з гірн. справою. Зокрема, у 16–14 ст. до н. е. в Єгипті будували на площині зменшені мас­штабні зображе­н­ня гірн. виробок. У 1 ст. давньогрец. математик Герон Александрійський уперше описав спосіб під­зем. зніма­н­ня та його орієнтува­н­ня у праці «Про діопір». 1556 у м. Базель (Швейцарія) опубл. посмертне енциклопед. вид. нім. ученого Ґ. Аґріколи «De Re Metallica Libri XII» / «Про гірничу справу та металургію», у 5-й книзі якого міститься коротке зведе­н­ня способів виріше­н­ня маркшейдер. зав­дань. 1686 у м. Айслебен (Німеч­чина) нім. математик Н. Фойґтель видав кн. «Geometria Subterranea oder Marckscheide-Kunst» / «Під­земна геометрія, або Маркшейдерське мистецтво». У 1-й пол. 19 ст. Є. Ковалевський, який походив з давнього козац.-старшин. роду, за­пропонував назву Донец. басейн (згодом утвор. скороче­н­ня Донбас), а також виконав перше наук. стратигр. і геол. дослідж. цього регіону. Знач. внесок у роз­робле­н­ня теорії та практики М. зробили укр. учені П. Леонтовський, І. Бухиник, А. Гутт, Д. Оглоблин, польс. і рос. — П. Соболевський (1901–03 викладав маркшейдер. мистецтво та геодезію у Вищому гірн. училищі в Катеринославі, нині Нац. тех. університет «Дні­пров. політехніка»; 1902–03 склав першу карту для ділянки Харциз.-Донец. р-ну), рос. (мали вплив на становле­н­ня галузі та сприяли під­готовці маркшейдерів в Україні) — О. Максимович, Г. Тіме, В. Бауман (з його ініціативи 1909 у Харкові скликано 1-й зʼїзд маркшейдерів Пд. Росії), І. Бахурін, М. Келль, Д. Казаковський та ін. 1899 водночас з від­кри­т­тям Вищого гірн. училища у Катеринославі створ. кабінети М. та геодезії, які 1906 реорганізували у каф. маркшейдер. мистецтва та геодезії (нині діє окрема каф. М.), а 1910 у цьому ж місті засн. перший у Рос. імперії спеціалізов. фаховий маркшейдер. ж. «Марк­­шейдерские известия», який виходив до 1932. У м. Сталіно (нині Донецьк) 1929 організовано каф. геодезомаркшейдер. справи у Гірн. ін­ституті (нині Донец. тех. університет; після нім.-фашист. окупації створ. окрему каф. маркшейдер. справи, від 2015 фахівців з М. навч. на каф. геодезії та будівництва під­зем. споруд у м. Покровськ Донец. обл., куди еваку­йовано цей ВНЗ). У рад. період каф. маркшейдер. справи функціонувала й у Харкові в геодез., інж.-буд. і гірн. ін­ститутах. Нині каф. М. також існують у Криворіз. університеті (Дні­проп. обл.; від 1944) та Житомир. технол. університеті (від 2007); у Донбас. тех. університеті (від 1957), який 2015 еваку­йов. з м. Алчевськ у м. Лисичанськ Луган. обл., — каф. М., геодезії та геології. Маркшейдерів готують на споріднених кафедрах у ВНЗах Києва, Рівного та ін. міст. 1944–2014 у Донецьку працював Укр. НДПКІ гірн. геології, геомеханіки та маркшейдер. справи НАНУ (веде свою історію від н.-д. групи тресту «Дон­­вугі­л­ля» у Харкові, яку 1932 реорганізували у Харків. групу Центр. н.-д. маркшейдер. бюро, а 1944 — у Сталін. групу, 1945 — в Укр. від­діл. Всесоюз. н.-д. маркшейдер. ін­ституту), 1949–2001 у Кривому Розі — Держ. НВП з маркшейдер., екол., геомех. і гідротех. досліджень (до 1973 — опор. пункт Всесоюз. н.-д. маркшейдер. ін­ституту). Фахівець з М. — маркшейдер — фіксує рельєф і специф. особливості на від­повід. ділянках земної поверх­ні, що вимірює, ви­вчає характер зсувів і деформації поверх­ні та гірських порід, вирішує різноманітні гірн.-тех. і гірн.-геом. зав­да­н­ня, що виникають на всіх стадіях освоє­н­ня, роз­робле­н­ня та консервува­н­ня родовищ, ви­значає заходи охорони споруд від шкідливого впливу гірн. роз­роблень. Результати маркшейдер. знімань використовують для обліку кількості та якості корис. копалин, планува­н­ня проведе­н­ня гірн. робіт, освоє­н­ня та комплекс. викори­ста­н­ня родовищ, будівництва під­зем. споруд, не повʼя­­заних з закла­да­н­ням і екс­плуатацією гірн. виробок, зокрема метрополітенів, автомобіл. та ін. тунелів. Маркшейдер. зніма­н­ня карʼєрів — комплекс польових і камерал. робіт з метою укла­да­н­ня гірн. графіч. документації з умов. по­значе­н­нями місц. предметів, від­критих гірн. виробок і рельєфу вимірюваної у простор.-геом. від­ношен­ні ділянки земної поверх­ні. Обʼєкти під­зем. маркшейдер. зніма­н­ня: під­готовчі й очисні гірн. виробки, камери та свердловини різного при­значе­н­ня, межі закла­да­н­ня виробленого простору, транс­порт­ні шляхи, загальношахтні вентиляц. і протипожежні при­строї та споруди, контури затоплених виробок, місця обвале­н­ня гірських порід у під­готовчих виробках, геол. поруше­н­ня, специф. місця родовища тощо. Гол. геом. основою маркшейдер. знімань є маркшейдер. опорна мережа — система пунктів, закріплених на земній поверх­ні та в гірн. виробках. Роз­різняють по­стійні та тимчас. маркшейдер. пункти. Їхні координати пере­важно ви­значають проведе­н­ням полігонометр. ходів. Кон­струкції, при­значені для закріпле­н­ня пунктів планових і висот. маркшейдер. опор. мереж, а також для фіксації напряму при проходжен­ні гірн. виробок, називають маркшейдер. знаками. Викона­н­ням маркшейдер. робіт від­повід. рівня за­ймається маркшейдер. служба — функціонал., структур. під­роз­діл гірн.-видобув. під­приємства, обʼ­єд­на­н­ня, холдинг. компанії, департаменту, мін-ва. У структурі під­приємства чи організації маркшейдер. служба може бути як само­стійною (маркшейдер. від­діл, маркшейдер. упр., бюро спеціалізов. маркшейдер. робіт), так і складовою частиною ін. під­роз­ділів (геол.-маркшейдер., тех. тощо). На гірн. під­приємствах України маркшейдер. від­діли вперше створ. у 1930-х рр. Маркшейдер. служба ша­хтоупр., шахти чи карʼє­­ру систематично виконує облік стану та руху пром. запасів, втрат і збіднюва­н­ня корис. копалин у надрах, кількості видобутих корис. копалин і обсягів гірн. робіт, виконаних за певний час. Маркшейдер. забезпече­н­ня гірн. робіт здійснюють від­повід­но з чин­ним законодавством, положе­н­ням про макшейдер. службу, норматив. документами. Номенклатура спеціально роз­роблених документів і формулярів (журнали, книги) та гірн. графіч. матеріалів, які від­ображують результати кутових і ліній. вимірювань, складає сукупність маркшейдер. документації. До складу обовʼязк. маркшейдер. документації входить первин­на, обчислювал. і графічна документація; у додатковій об­умовлюють специф. особливості роз­робле­н­ня родовищ.

Літ.: Максимовъ А. П. Практическая под­земная геометрія. С.-Пе­тербургъ, 1805; Бауманъ В. И. Маркшейдерское искус­ство. С.-Пе­тербургъ, 1900; Його ж. Курсъ маркшейдерского искус­ства: В 3 т. С.-Пе­тербургъ, 1905; Леонтовский П. М. Практический курс горной геометрии. Москва, 1924; Гутт А. Є. Гірнича геометрія: В 3 т. Т. 1–2. Дн., 1931; Бухиник І. П. Рівняльне опрацюва­н­ня маркшейдерсько-геодезичних зді­ймань. Дн., 1932; Бахурин И. М. Во­просы маркшейдерского искус­ства. Москва; Ленин­град, 1936; Пере­гудов М. А. Геодезия и маркшейдерское дело. Москва; Х., 1952; Шутенков Т. С. Маркшейдерское дело. Х., 1957; Оглоблин Д. Н. и др. Маркшейдерское дело. К., 1960; Москва, 1972; 1982; Оглоблин Д. Н. и др. Курс маркшейдерского дела для горняков. К., 1962; 1968; Мирний В. В. Проекції, які за­стосовують в геометрії надр і маркшейдерській справі. Д., 1993; Його ж. Проекції в маркшейдерії. К., 1994; Антипенко Г. О. Гірнича геометрія. Дн., 1999; Бизов В. Ф., Федоренко П. Й. Маркшейдерська справа. Кривий Ріг, 2001; Сидоренко В. Д., Федоренко П. Й. Геодезія і маркшейдерія: В 2 т. Кривий Ріг, 2008; Антипенко Г. О. та ін. Маркшейдерська справа. Дн., 2010; Агрікола Г. Про гірничу справу XII книг (книги I–VI). Д., 2014.

В. С. Білецький

Завантажити статтю